За інформацією: Суспільне Чернівці.
У Чернівцях на XIV міжнародних поетичних читаннях Merіdian Czernowitz письменник та військовий ЗСУ Олександр Михед презентував видання "Позивний для Йова". Це – дев'ята книга автора. У ній письменник переповів історії зі свого життя та своїх друзів під час повномасштабної війни. Над виданням Михед працював впродовж 13 місяців.
Про це автор розповів під час презентації книги.
"Віра, яка є неухильною"
Перші записи до майбутньої книги письменник почав робити ввечері 24 лютого. Згодом розмістив події та історії у хронологічному порядку.
"Мені здавалося надзвичайно важливим фіксувати емоції та думки, які виникали в очевидців. Мені було важливо залишати наївність перших днів. Не вдавати, що ми були мудрішими", — розповідає Михед.
У книзі Михед зібрав чотири історії. Одну з них розповідає мати письменника Тетяна Михед. Іншу – військовий Євген Терещенко, який у 2014 році захищав Донецький аеропорт та повернувся знову на фронт під час повномасштабної війни. Також є розповідь від імені журналіста Євгена Спіріна, який допомагав ексгумувати тіла з масових поховань у Бучі.
У книзі автор поєднав художній жанр з нон-фікшеном. Зокрема, в основі назви книги – історія про біблійного Йова.
"Йову випало стільки випробувань, і його віра залишається неухильною. Я згадую цю історію, коли починаю думати, скільки взагалі горя може витримати людина. І до якої межі українцям його витримувати, на якій вірі можна не їхати глуздом? Люди кажуть: "Ми віримо в ЗСУ". Це частина віри, якою сповнена ця книжка", — розповідає автор.
Презентація книги «Позивний для Йова». Джерело: YouTube/Meridian Czernowitz
"Важливо зберігати спогади"
В одній із історій книги йдеться про те, як повномасштабне вторгнення впливає на дітей. Це розповідь про 14-річну дівчинку, яка з мамою намагалась виїхати з Бучі. Окрім того, автор розповідає про втрату дому, приєднання до лав ЗСУ, а також в окремому розділі веде хроніку воєнних злочинів.
"Для мене ця книжка – це розтягування можливостей. Наскільки далеко ти можеш зайти, описуючи дійсність? Памʼять бреше. Вона хоче сказати, що все було не таким страшним. Хоче вдавати, що цих всіх мікрожахливих деталей не було. Але все одно з'являються спалахи трагедій. Мені важливо тримати спогади перших 13 місяців максимально кристалізованими".
Обкладинка книги. Джерело: «Видавництво Старого Лева»
Олександр Михед від початку повномасштабної війни вів фотощоденник, за яким художник Мітя Фєнєчкін зробив ілюстрації до книги. Він також намалював обкладинку — це малюнок за світлиною письменника, яку Михед зробив у помешканні батьків у Бучі. Вікна з житла виходять на Гостомель та аеропорт.
Читати ще
Читати ще «Попри все, кожен має залишатися собою». Тарас Прохасько презентував нову збірку есеїв «Бурчак» на Meridian Czernowitz
