Найбільший страх парамедиків – не встигнути. Вони першими прибувають на місця обстрілів, рятують людей з-під руїн, надають допомогу та евакуюють постраждалих до лікарень. Поліцейській Мар’яні Ткаченко вдалося врятувати понад 100 громадян.
Її історією поділилися в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області.
Серед парамедиків поліції Краматорська є одна жінка – Мар’яна Ткаченко. Вона вже понад 17 років працює в правоохоронних органах. Закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ.
Поліціянтка з дитинства займається легкою атлетикою. Неодноразово брала участь у відомчих і загальних змаганнях, незмінно здобуваючи позитивні результати. Також у рамках проєкту «Жестова мова для поліцейських» опанувала основи жестової мови.
Мар’яна має міжнародний сертифікат з надання домедичної допомоги. Чергування поліцейської починається з перевірки комплектування тактичного рюкзака. Турнікети, бандажі, шини – все повинно бути під рукою, щоб якомога швидше надати допомогу. Повне екіпірування важить понад 20 кг, тому потрібно мати неабияку витримку та силу духу.
У галереї телефону Мар’яни Ткаченко — перші хвилини російських обстрілів цивільного населення та їхні наслідки, евакуація та надання допомоги.
«Кожна трагедія має обличчя та ім’я. Я пам’ятаю кожен виїзд на місце обстрілу. Найжахливіше, що довелося бачити – це обстріли залізничного вокзалу Краматорська та піцерії», — згадує Мар’яна. Ці атаки росіян — одні з наймасовіших за кількістю жертв на Донеччини. Так, внаслідок удару по вокзалу загинула 61 людина та понад 120 зазнали поранень.
Розповідаючи про специфіку своєї роботи, поліцейська зауважує, що потрібно не тільки вчасно та кваліфіковано надати медичну допомогу, а й вміти контролювати себе.
«Сигнал тривоги, вибух, виїзд. Житлові квартали Краматорська постійно потерпають від ракетних ударів окупантів. Бувають різні ситуації: велика кількість загиблих, постраждалих з тяжкими пораненнями. Тому треба вміти не давати волю емоціям», — розповідає парамедикиня.
Серед поранених — люди з осколковими пораненнями, рубленими та різаними ранами, критичними кровотечами, в стані шоку. На те, щоб встановити кровоспинний турнікет, у поліцейських є не більше 30 секунд – тільки так можливо врятувати життя.
Траплялися випадки, коли Мар’яна Ткаченко з колегами потрапляла під повторні обстріли росіян.
«Ми приїжджали за викликом, але як тільки починали проводити огляд місця події, фіксувати наслідки прильотів та надавати допомогу, ворог підступно обстрілював той самий район. На щастя, обходилося без жертв», — згадує поліцейська.
Мар’яна Ткаченко ні на секунду не сумнівається у правильності вибору професії. «Тільки максимальна віддача у всьому, що робиш, допомагає подолати труднощі та досягнути максимального результату», — вважає парамедикиня.
