Командир спецпідрозділу «Кракен» розказав про майбутнє Пушкіна в Харкові

Пам'ятник Пушкіну кілька разів протягом війни обливали червоною фарбою.

Усе частіше звучать думки про те, що Пушкіна треба прибрати з центру Харкова в цивілізований спосіб Якщо цього не відбудеться, своє слово скаже вулиця.

Начальник штабу спецпідрозділу «Кракен» Костянтин Немічев упевнений, що питання з демонтажем пам’ятника Пушкіну має займатися влада, але під час повномасштабної війни Росії проти України погруддя поета не має лишатися в центрі Харкова.  

«Розірвати зв’язки з загарбником. У 1991 році розпався СРСР, але, на жаль, деяка частина населення ментально залишилася там. У 2014 році після анексії територій здавалось би, що ось той час настав, коли зрозуміло хто ворог і необхідно позбутися багатьох речей, що нас із ним пов‘язує, на жаль і тоді цього не сталося. Але час настав 2022 році, коли ворог з повною силою накинувся на територію України, вчиняючи геноцид проти українського народу. Зараз саме час розірвати всі зв’язки та спогади, які пов’язані з постійними обстрілами, руйнуванням наших будинків та не дати забути ні світові, ні самим собі про гибель українців від рук російського загарбника. І все ж таки, нарешті позбутися того ментального зв’язку із росією», — написав Немічев у соцмережах.

Щодо «жесту доброї волі» від Пушкіна Немічев зауважив: цим мають займатися органи влади, але якщо це не працює, громада повинна діяти.

«Кожен має показати свою позицію. Та поставити крапку з визначенням позиції», — упевнений начштабу «Кракену».

Нагадаємо, представники громадськості звернулися до обласної ради з пропозицією перенести пам’ятник до Історичного музею. Для цього потрібно було ухвалити відповідне рішення та направити його до Міністерства культури. Але в Департаменті культури Харківської обласної військової адміністрації відповіли, що такі рішенні — не в їхній компетенції. Тож активісти громадських організацій готують листа до Мінкульту самостійно. 

Останнім часом біля Пушкіна фотографуються лідери думок, ні на що не натякаючи і ні до чого не закликаючи. Біля пам’ятника «засвітилися» поет Сергій Жадан, командир добровольчого підрозділу «Хартія» Всеволод Кожемяко, боєць «Кракену» Данило Положухно.

Нагадаємо, раніше Харківська обласна рада провалила дерусифікацію і не змогла позбавити Харківський академічний російський театр імені Пушкіна.

Але не тільки театр носить ім’я знакового письменника ворожої країни. Іменами російських літераторів названі Центральна міська бібліотека (ім. Белінського), Центральна дитяча бібліотека (ім. Островського), центральна бібліотека Слобідського району (Тургенєва),бібліотека №1 (ім. Толстого) та багато інших. Бібліотеки належать до відома міської ради, тож навряд чи будуть перейменовані найближчим часом. Позиція міського голови Ігоря Терехова з цього приводу така: «Пушкін не винен у тому, що народився Путін». 

Джерело