Фото: kr.gov.ua Видача гуманітарної допомоги з одягом від Unicef родинам ВПО у Кривому Розі
Як видавали допомогу сім’ям
За наборами одягу люди ставали в чергу ще з вересня. Тоді міністерство анонсувало програму допомоги, прикріпивши номери телефонів, за якими можна було залишити заявку. Так зареєструвався і Олег Горбовський — батько п’яти дітей, якому із сім’єю у червні вдалося виїхати з окупованого Генічеська Херсонської області. Вони переїхали у Франківську область, де й отримували допомогу.
«14 вересня подзвонили на гарячу лінію, дали свої координати, якого віку діти. Старшому сину 13 років, тому всі п’ятеро підпадали під цю категорію: там речі по коробках від 5 до 14 років», — розповідає Олег.
Набори направили на ОТГ, де сім’я зареєстрована, як внутрішньо переміщені особи. Видавали коробки у місцевому ЦНАПі — ними було заставлено пів кімнати, пригадує чоловік. Всі п’ять коробок були запаковані і заклеєні скотчем.
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Переселенець Сергій Біхуненко отримував набір у Полтавській області. Йому зателефонували і запросили до будівлі, де видають гуманітарку. У них в сім’ї два хлопчика — 15 і 12 років, тому допомогу видали тільки на молодшого. Разом із тим, ще дали коробку із побутовою хімією.
Допомогти Україні (швидко): як за кордоном збирають і витрачають гроші для українців
Що люди отримували в результаті
Олег Горбовський розповідає, що одну з коробок розпакували вдома. Відкрили ту, що на старшого сина, тобто речі мали були на дитину 14 років. А по факту — на 8-9 років. Але навіть молодші діти цього носити не зможуть, каже Олег, бо матеріали — неякісна синтетика, неякісного пошиву, де підкладка не співпадає з основою речі. Замість заявленого теплого одягу — 100% поліестер, неприємний на дотик. Чоботи з набору також маломірять, на вигляд навіть не тримають форми і, знову ж, матеріал далекий від хорошого. «Таке взуття не носять», — додав чоловік.
Така ж ситуація і з набором, який отримала сім’я Сергія. Хоча, каже, з якістю отриманої побутової хімії ще не так усе погано.
Олег поділився своїми враженнями, а також фото старшого сина Сінезія із цими речами у фейсбуці. В коментарях з’ясувалося, що не одні вони отримали такі низькоякісні набори.
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
«Дружина запитувала про це на «мамському» форумі, там писали, що ситуація така у всіх отримуючих без винятку. Форумчанки розповідали, що на початку осені була невеличка перша пробна партія такої допомоги. З тієї партії речі спокійно можна було носити один сезон. Тобто не фірмові, як то кажуть, але добротні. А після того, як проект масштабували — люди почали отримувати це», — розповідає чоловік.
Із 24 лютого в Україні зареєстрували майже 3,5 млн внутрішньо переміщених осіб
Олег звернувся до ЦНАПу, де їм видали пакунки, розповів про ситуацію.
«Кажуть, що вони цього і не бачили. Бо я перший отримав цю допомогу з ОТГ. Вони відповіли «Ми не проти, пишіть кудись, бо так не має бути», — каже чоловік.
Та куди писати — невідомо, адже на сайті організації не знайшли контактів для звернень, а на офіційній фейсбук-сторінці не приймали повідомлень, зазначає Олег.
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
Фото: facebook/Oleg Gorbovskiy
«Я попередив ЦНАП про це все, кажу: до вас обов’язково будуть звертатись. Вони сказали, що не дивились в ті коробки. Кажуть: відкриємо вже якось одну коробку, щоб глянути на це», — розповідає чоловік.
Але так ніхто і не передзвонив, бо розбіжностей по списках немає — всі заявлені речі в коробках. Питання до якості, додає Олег.
«Навіть невідповідність розмірів — не проблема (хоча тут взагалі не те). В нас п’ятеро дітей. Курточка на 14 підійшла на нашого хлопчика на 8 років, але ми в таке його не вдягнемо», — каже чоловік.
Інші коробки навіть не відкривали. Що з ними робитимуть ще не знають.
«Готові віддати кудись, але воно все таке, що реально нікому не буде потрібно. Там така «якість», що навіть розмір, що підходить, це абсолютно не зимові речі, як заявлено, навіть не європейська зима. І це все одно доведеться викинути, бо речі до першого місяця носки максимум, або до першого прання», — пояснює Олег.
Фото: kr.gov.ua
Що кажуть у Мінреінтеграції
LB.ua направив інформаційний запит у Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, щоб дізнатися, скільки всього було видано таких наборів, хто за них відповідав і чи перевіряли їх узагалі.
У пресслужбі керівниці міністерства Ірини Верещук нам повідомили, що питання організації програми потрібно адресувати організації ЮНІСЕФ, адже вони відповідали за набори. Роллю українського відомства були списки ВПО, логістика і видача цих речей. Самі речі не перевіряли, кажуть у міністерстві.
Про те, що речі не відповідають заявленим розмірам, їм уже відомо. В Мінреінтеграції заявили, що проводили заміни наборів. Ми запитали у Олега, чи зв’язувалися із ним щодо його п’яти коробок — каже, що наразі ніяких дзвінків не отримував. І алгоритму повернення речей також. Вибачень, між іншим, теж.
У міністерстві кажуть, що та партія була осіння, хоч на фб-сторінці відомства за 12 вересня написано «Мінреінтеграції передасть зимовий одяг дітям переселенців». На коробці з речами теж зазначено про зимовий одяг.
Зараз, за словами пресслужби, почали видавати вже зимові набори, які замовили в українських виробників. 19 листопада звітували, що на одній із київських фабрик побували віцепрем’єрка Ірина Верещук і голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін.
Фото: надано Сергієм Біхуненком Речі з коробки Сергія Біхунена
Фото: надано Сергієм Біхуненком
Фото: надано Сергієм Біхуненком
Фото: надано Сергієм Біхуненком
Фото: надано Сергієм Біхуненком
Що кажуть в ЮНІСЕФ
В організації ЮНІСЕФ Україна LB.ua повідомили, що також поінформовані щодо проблеми з якістю одягу з попередніх поставок.
«Були вжиті відповідні заходи. Цей одяг був придбаний в іноземного постачальника відповідно до процедур екстреної допомоги, спрямованої на те, щоб якнайшвидше доставити одяг вразливим категоріям дітей», — йдеться в повідомленні.
І щойно проблеми виявили — роздачу наборів припинили. Схоже, не повідомивши про це людей, які ще з жовтня стоять у черзі за допомогою, судячи із коментарів під дописом Мінреінтеграції. А на гарячу лінію Уповноваженого з питань ВПО, за якою реєструють заявки, додзвонитися нам так і не вдалося.
Втім, в організації поки не уточнили, що за це був постачальник, які наслідки будуть для нього, і в яку суму обійшлася ця допомога.
На бирках виданих речей пише, що їх виготовлено в Туреччині. Також вказаний бренд «Yerli Üretim». Що це за виробник, судячи зі сторінок у соцмережах, сказати складно, бо дописів там мало і про одяг жодного слова, а також жодна із сторінок у різних соцмережах не верифікована синьою галочкою.
Єдиний опис на фейсбук-сторінці: «Yerli Üretime Sahip Çıkalım. Türk’ün Türkten başka dostu olmaz», що перекладач пояснює як «Захистимо вітчизняне виробництво. У турка немає друга, крім турка». Одна зі згадок назви бренду є на сайті місцевої бізнес-асоціації YİDER — пишуть, що логотип «Yerli Üretim» був впроваджений Міністерством торгівлі Туреччини. Втім, на сайті міністерства в пошуку його не видає.
Фото: надано Сергієм Біхуненком
В ЮНІСЕФ підтвердили, що замовили нові зимові набори уже в Україні — 100 000 комплектів одягу для семи вікових категорій. А також повідомили, що регулярно перевіряють якість.
«Гуманітарний вантаж з одягом з київської фабрики вже був доставлений до деяких постраждалих регіонів, зокрема до Херсона, де місцеві жителі високо оцінили його якість», — запевняють у відповіді.
В очікуванні зими: як живеться переселенцям у модульних містечках Львова
***
Скільки точно було видано таких наборів, як отримали сім’ї Олега та Сергія, поки невідомо. У Мінреінтеграції пообіцяли відповісти на інформаційний запит. Також ми намагаємося з’ясувати, як батьки можуть обміняти отримані речі на одяг нормальної якості та розмірів.
Ймовірно, ця ситуація не мала великого розголосу через засвоєну українцями з дитинства приказку «Дарованому коневі в зуби не дивляться». Людям незручно говорити, що речі, які дісталися їм (а точніше їхнім дітям) безоплатно, поганої якості. Але за них все одно хтось заплатив, а хтось, вочевидь, на цьому нажився. Та і хіба між словами «благодійність» і «аби як» повинен стояти знак дорівнює?
Катерина Амеліна, кореспондентка LB.ua
