За інформацією: Суспільне Полтава.
Суспільне Львів
Щороку восени та навесні на полях і приватних подвір’ях люди спалюють суху рослинність. Це шкодить довкіллю.
Про альтернативи таким діям Суспільному розповів завідувач кафедри екології Полтавського аграрного університету Павло Писаренко.
Компост
Оптимальним способом утилізації опалого листя та сухої трави еколог вважає компостування.
Компостування може бути за допомогою дощових черв’яків чи каліфорнійських, або за допомогою пробіотичних чи біодинамчних препаратів. Пробіотичних препаратів на ринку багато. Або мікробіотичні препарати, так звані "деструктори", використовують у сільському господарстві.
Для компостування не обов’язково копати яму. Можна зробити будь-який контейнер або ящик, куди й складати рослинність.
Контейнер для компосту. Ілюстративне фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв Залежно від способу компостування варіюється і тривалість самого процесу.
Суха рослинність як "ковдра"
Інший варіант використання опалого листя та сухої трави – вкривати рослинні культури, які зимують.
Наприклад, виноград на присадибній ділянці. Садівники їздять в ліс по хвою, щоб вкривати квіти. Для чого це робити, якщо є листя та трава. Різниці немає. Якщо виноград кримський, його можна обрізати, притулити до землі скобами, вкрити агроволокном, а зверху можна насипати листя. Виноградарі це знають, але в такий спосіб можна усі рослини, що зимують, вкривати.
Таку практику можна застосовувати і в комунальних установах, вважає еколог.
Можна збирати листя та присипати клумби. Його ж прибирати потім не треба буде, воно усе перегниє. Навесні вилізуть черв’ячки, позабирають його назад у землю. Це поліпшує структуру ґрунту та збагатить його органічною речовиною.
Є також не такі популярні варіанти переробки. Наприклад, можна робити папір чи пелети для опалення приміщень. За словами еколога, через складність цих процесів їх рідко використовують у домогосподарствах.
Що відомо
- За самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачена адміністративна відповідальність. Санкція − до 12 240 гривень штрафу для громадян та 21 420 гривень для посадовців. Якщо вогонь розведуть на території об'єктів природно-заповідного фонду, то доведеться сплатити від 12 240 до 30 600 гривень.
- За знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу передбачена відповідальність за частиною першою статті "Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу". Санкція – до п'яти років обмеження волі або позбавлення волі на той самий строк. Якщо пожежа спричинила загибель людей або масову загибель тварин – від п’яти до десяти років позбавлення волі.
