До війни мелітопольці могли зберігати свої гроші не тільки на банківських рахунках, а й без проблем переказувати їх у конвертовані світові валюти — долар і євро.
Прийшли окупанти і насильно перевели захоплений регіон на рублі. А разом з тим і доставили масу проблем місцевим жителям.
Через санкції, які Мінфін США ввів на початку червня, торгувати доларом і євро на біржі більше не можна. Без цих угод стало неможливо відстежувати і звичний курс валюти, який оновлювався щомиті. Аномальні стрибки цін раз на добу фіксував ЦБ, відзначаючи проблеми із закордонними платежами. Купити валюту — готівкову і безготівкову — як і раніше, можна в банках, але сам ринок без централізованого майданчика став більш обмеженим.
Банки стверджують, що санкції не спровокували ажіотажного попиту на іноземні гроші. Проте росіяни традиційно використовують валюту для заощаджень: на початку року на руках у населення накопичилося майже 100 мільярдів у доларовому еквіваленті. У сезон відпусток покупки збільшилися. Майже весь попит (81%), зазначав ЦБ у березневому звіті, припадав на долари і євро.
Відтоді вподобання росіян публікувати перестали. Цілком можливо, що за цей час вони значною мірою змінилися на користь юаня — а останні санкції тільки зміцнюють статус китайської валюти як найнадійнішої в російських реаліях.
Наразі на торгах доступними залишаються тільки п'ять валют: крім китайського юаня, це турецька ліра, білоруський рубль, казахстанський тенге і вірменський драм.
Що стосується ліри, білоруського рубля, тенге і драма — всі вони набагато більш волатильні, ніж юань, і, на думку економістів, поки що погано підходять як інструмент інвестицій або заощаджень.
На китайську ж валюту, по-перше, не поширюються жодні обмеження. Російський ЦБ дозволяє вільно знімати юані з банківського рахунку, тоді як для доларів і євро такі обмеження зберігаються.
У Мелітополі поки що ні пропозиції, ні попиту на китайську валюту немає. Але все може дуже скоро змінитися.
На російському ринку у юаня є переваги: він, як і раніше, торгується на біржі, тобто інвестори можуть постійно відстежувати динамічний курс. Крім того, російські банки можуть пропонувати населенню вклади у валюті, що дає змогу використовувати юань як засіб заощадження: інфляція з часом знецінить гроші, якщо вони лежать "під подушкою" готівкою, а депозит у банку зараз принесе дохід до 5% на рік.
З іншого боку, китайський юань теж не вважається вільно конвертованим, тому стійкість резервів буде під питанням.
Джерела Reuters повідомляли, що російські "дочки" китайських банків призупинили розрахунки в доларах і євро через санкції на Мосбіржу. Клієнти брокера "Синара" поскаржилися на те, що не можуть вивести юані з рахунків. Торговий майданчик відповів, що все працює в штатному режимі, затримок немає.
А The Wall Street Journal повідомляла, що США готуються ввести санкції проти китайських банків, які допомагають Росії обходити обмеження. У такому разі біржова торгівля юанем може бути під загрозою, росіяни не зможуть вивести гроші за кордон навіть у юанях.
Тим часом брокери вже почали знайомити аудиторію з новим інструментом. Одні розповідають, що в оригіналі китайська валюта називається "женьміньбі" і що один юань ділиться на 10 цзяо або 100 финів, інші попереджають про ризики збройного конфлікту на Тайвані та можливу квазіринкову реакцію уряду на валютні коливання, треті порівнюють китайську валюту з доларами і євро.
Крім цього, за допомогою курсу юаня телеграм-канали намагаються визначити ринкову вартість американської валюти. "Розрахунок" простий: якщо помножити вартість юаня в рублях на вартість долара в юанях, то вийде, що інвестор де-факто купить долар за ціною 81 рубль. Щоправда, аналогічний приклад із турецькою лірою показав, що долар уже пробив позначку в 104 рубля…
