Легендарний ямайський боксер Майк Маккаллум помер у Лас-Вегасі на 69-му році життя. Як пише Boxingscene, колишній чемпіон світу в трьох вагових категоріях дорогою до спортзалу відчув нездужання, зупинив машину, і незабаром помер.
Відео дня
Майк був введений до Міжнародної зали боксерської слави у 2003 році. Ще в любителях він завоював «золото» на Іграх Співдружності 1978 року і виступав на Олімпіаді-1976, а 1977 року виграв престижний турнір Golden Gloves.
Маккаллум почав професійно виступати 1981 року, а вже 1984-го завоював перший титул чемпіона світу в першій середній вазі WBA, перемігши за очками Шона Менніона. За свою кар’єру став чемпіоном світу одразу в трьох вагових категоріях: (у середній (WBA) і напівважкій вазі (WBC).
Його колишній тренер Едді Фатч говорив: «У Майка дивовижна здатність ухилятися від ударів». Але «Викрадач тіл», як його прозвали за майстерну роботу по корпусу, був не тільки захисником — його нокаут над Дональдом Каррі та перемога над Джуліаном Джексоном показували його атакуючу міць. Стів Коллінз, який програв Маккаллуму, визнав: «Я знав, що він кращий за мене, але був сповнений рішучості».
За бій з Каррі він отримав лише $500,000 — за нинішніми мірками це мізерно. Але сам Маккаллум тоді сказав: «Це день, коли Майк Маккаллум отримав визнання. Я його ніколи не забуду».
Він мріяв зустрітися з Дюраном, Леонардом і Хернсом, але був надто небезпечним суперником із низькою «фінансовою привабливістю». Він перемагав Мілтона Маккрорі та Херола Грема, програв в Італії недооціненому Сумбу Каламбею, але взяв реванш через три роки. Перемагав ірландця Коллінза в Бостоні, а потім Майкла Вотсона в Лондоні.
Коли він зустрівся з Джеймсом Тоні, вже говорили про занепад кар’єри, але він дав рівний бій. Перша їхня зустріч закінчилася внічию, у другій Тоні переміг рішенням більшості. У 1994 році Маккаллум став чемпіоном світу в третій ваговій категорії, перемігши австралійця Джеффа Хардінга.
Колишній редактор Boxing News Клод Абрамс згадував: «Якби мені довелося вибрати одного бійця, чиї дії виглядали бездоганно просто, це був би Маккаллум. Технічний, тактик, володар міцної щелепи і приголомшливого боксерського інтелекту».
У 1996 році він програв Рою Джонсу, який, за чутками, «пожалів» ветерана і не став його добивати. Останній бій Маккаллум провів у 1997 році, знову поступившись Тоні. Пізніше він став тренером і працював у залах Лас-Вегаса, зокрема з колишнім чемпіоном Едді Мустафою Мухаммедом.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!
