На Житомирщині почали відновлювати ліси, які постраждали внаслідок масштабних весняних пожеж.
Лісівники обстежують насадження, котрі навесні охопив вогонь, і намагаються якомога швидше прибрати ті, які вже не відновляться. На місці згарищ висаджують сосни зі сформованою кореневою системою, які добре приживлюються.
Поки ми нарікаємо на рясні дощі, у лісі їм радіють, адже завдяки волозі починає відновлюватися природа, а на випалених ділянках оживають маленькі сосни, берізки та дубочки.
Під час престуру житомирським журналістам показали понівечені пожежами ліси, а також весь процес ведення лісового господарства – від вирощування сіянців до переробки деревини.
ПРИРОДА Й САМА ПОТРОХИ ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ
Жодні відео та фото не можуть передати атмосферу в лісі, який нині “оговтується” від пожежі. Полум’я лютувало так сильно, що його висота сягала до 10 метрів. Стихія залишила по собі суцільне чорне згарище, крізь яке навіть не пробивається молода трава, а над тим усім височіють сосни з обгорілими стовбурами.
У день, коли нам показали наслідки пожежі, в Ігнатпільському лісництві державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» не стихав дощ. Наче то через людську байдужість ридав понівечений ліс. Лісівники в цю пору працюють за будь-якої погоди, тож і журналісти садили сосни під літнім дощем із надією, що їхні дерева не знищить знову невблаганний вогонь.
Лісові пожежі, які весною вирували на Житомирщині, охопили Овруцький, Олевський, Народицький та Лугинський райони.
«Загальна площа пожеж становить понад 40 тис. га. Через сильний вітер і посуху вони були досить масштабними. Тому лісівники два місяці просто жили в лісі, де боролися зі стихією. На сьогодні про остаточну суму збитків ми ще не можемо говорити, бо треба повністю зробити інструментальну зйомку. Із цих 40 тис. га не всі насадження загинули, адже є ті, що пошкоджені верховою пожежею або лише низовою. Там, де ми можемо відновити ліс, це відбувається вже. Крім того, вирізаємо згорілі дерева і до цього в Овруцькому, Словечанському лісгоспах та Овруцькому спецлісгоспі (усі вони в Овруцькому районі – авт.), які постраждали найбільше, залучені всі лісогосподарські підприємства області», – розповів перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн.
Роман Ільїн
В Ігнатпільському лісництві на ділянці, де раніше росли 10-річні сосни, висадили такі ж дерева із закритою кореневою системою. Саджанці передали з Новоград-Волинського дослідного лісомисливського господарства. 1 га такої плантації обходиться у 22 тис. 757 грн. Загалом у цьому лісництві вогонь пройшов 500 га території. Значна більшість насаджень тут – сосни.
Як зауважив т.в.о. директора державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» Володимир Антонюк, 98% сосен із закритою кореневою системою мають прижитися (для порівняння, у звичайних сіянців цей показник становить 82% – авт.). У субстраті, в якому їх вирощують, є всі необхідні поживні речовини. Згодом молоді деревця потрібно буде просапати вручну 3-5 разів.
Володимир Антонюк
Головний лісничий державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» Володимир Захарчук розповів, що для висадки сосен провели підготовку ґрунту плугом. Поки одна людина акуратно розрізає канцелярським ножиком циліндр із плівки, у якому росте сосна, то інша пристроєм для садіння сіянців викопує лунку, куди саджанець опускають, а потім легенько притоптують ногами навколо нього землю. Відстань між деревцями має бути 1 метр.
Лісівники кажуть, що їм зараз допомагає природа, адже на ділянках, пошкоджених пожежами, вже проростають молоді берези і сосни. Тож сподіваються, що частина насаджень відновиться природним шляхом.
Володимир Антонюк акцентує: «Ми за рік можемо все й не відновити, бо треба багато забрати пошкоджених насаджень, але за два зробимо. Ті дерева слід вчасно прибрати, бо там можуть оселитися шкідники, які потім перейдуть на живий ліс. Усі планові рубки ми зупинили на 2 роки, аби навести лад після пожеж. Уже створили додаткові тимчасові розсадники в кожному лісництві (їх шість в Овруцькому лісгоспі – авт.) і в нас буде 3,5 млн сіянців, а цього, думаю, більше ніж достатньо».
Він додав, що в Овруцькому лісгоспі пожежі охопили 3,5 тис. га. Наразі обстежили 1200 га і приблизно 200 га вже відвели під рубку. Причиною масштабних пожеж тут вважають підпал, а от навмисний він чи ні, мають з’ясувати правоохоронці.
ПІД ПРИЦІЛОМ ВІДЕОКАМЕР
У державному підприємстві «Коростенське лісомисливське господарство» запевняють, що масштабні пожежі можна попередити, якщо постійно слідкувати за ситуацією в лісах за допомогою відеокамер.
На базі цього господарства третій рік поспіль працює сучасна система відеоспостереження, камери якої показують стан справ у кожному з п’яти лісництв. На трьох великих моніторах можна побачити в режимі реального часу, що відбувається на місцях. До того ж, у всіх лісництвах теж стежать за камерами. На карті кожне із них виділене кольоровими квадратиками, і в разі виникнення задимлення завдяки подвійному контролю система дозволяє визначити номер кварталу і навіть виділу (частини) лісу. Туди ж одразу відправляють пожежну техніку для ліквідації загоряння.
«Це недешеве задоволення, не у всіх воно є. Така система допомагає відмежувати наші лісові масиви, щоб на них не потрапив вогонь. Торік ми настільки спрацювали на випередження, що не допустили жодної пожежі в лісі. Цього року в нас трапилася одна пожежа, коли було зроблено 7 навмисних підпалів. Ми туди зібрали близько 100 людей державної лісової охорони та 8 пожежних автомобілів і вчасно загасили її завдяки цим камерам», – пояснив директор Коростенського лісомисливського господарства Володимир Бадзян.
Коростенщина, на відміну від сусіднього Овруцького району, весною не потерпала від масштабних пожеж. З початку року в Коростенському лісомисгоспі зафіксували 3 загоряння на площі 5, 12 та 60 га. Найбільша пожежа охопила колишній військовий полігон, на території якого досі є снаряди, та завдяки злагодженим й оперативним діям її ліквідували.
У лісомисливському господарстві вважають, що 99% лісових пожеж виникають через людський фактор.
Володимир Бадзян
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАСІНИНИ
У ДП «Коростенське лісомисливське господарство» самі заготовляють насіння і вирощують сіянці. Весною там висадили молодий ліс на площі 155 га при плані 100 га. Цього року планують виростити 750 тис. одиниць посадкового матеріалу.
«Багато людей думають, що спочатку ліс рубають, а потім садять, але все навпаки. Лісове господарство починається з насінини, з якої росте дерево, ми його доглядаємо, потім воно досягає стиглості, а рубка – це остання стадія нашої діяльності», – зауважив Володимир Бадзян.
Журналістам показали, як у лісовому розсаднику Шершнівського лісництва на площі 1,5 га вирощують сіянці та доглядають за ними. У теплиці наразі ростуть сосни та ялини, а на плантаціях навколо неї – інші породи.
«Усе розпочинається із заготівлі шишок, які переробляються у сушарках, потім отримуємо насіння. Ми його замочуємо на 1-1,5 доби, висіваємо – і за тиждень у теплиці воно вже починає сходити. Сіянці підживлюємо та обробляємо фунгіцидами від шкідників і грибкових захворювань. У теплицях їх прополюють вручну і щодня поливають. Вони тут ростуть до осені, а у вересні ми відкриваємо боки теплиці, щоб вони загартувалися», – розповів старший помічник лісничого Шершнівського лісництва Віталій Король.
При достатній кількості вологи 99% сіянців мають шанси прижитися. Загалом у Шершнівському лісництві вирощують 12 видів дерев.
У Коростенському лісомисливському господарстві, що є одним із найпотужніших на Житомирщині, частину отриманої деревини продають на аукціонах, решту – переробляють на Ушомирському лісопромисловому комплексі.
У цеху з деревини намагаються по максимуму отримати перший ґатунок, хоча є й другий, і третій. Усю готову продукцію експортують до країн Європи. Там її використовують для виготовлення піддонів у супермаркети та як будматеріали.
Попри карантинні обмеження, які завадили залучити до створення молодих лісів громадськість, у Житомирській області цьогорічний план із висаджування дерев виконали на 110%. Лісівники сподіваються, що всі сіянці приживуться, а такі масштабні пожежі більше не повторяться.
Ірина Чириця, Житомир, ukrinform.ua
Фото автора
ліс ліси пожежі реабілітація житомирщина пожежі історія відновлення екологія природа житомирська область
