Василий Ломаченко, фото — Top Rank Boxing
Один із найкращих боксерів в історії України та світу Василь Ломаченко завершив спортивну кар’єру. Залишивши за дужками погляди Ломаченка, треба визнати: Василь напевно абсолютно заслужено потрапить до Зали боксерської слави, але загалом його професійна кар’єра вийшла, м’яко кажучи, недомовленою. Так, не завжди з вини українця, багато в чому – через незалежні від нього причини, але факт залишається фактом: головні бої у профі Ломаченко програв, а свою мрію у професіоналах так і не здійснив. І це, мабуть, головний удар по амбіціях Василя.
Читайте також: Арум: Ломаченко був чемпіоном покоління, і нам усім не вистачатиме його в боксі
Ломаченко залишається єдиним в Україні дворазовим чемпіоном світу та дворазовим переможцем Олімпійських Ігор. Виграв Кубок Вела Баркера. У професіоналах повторив рекорд зі швидкістю завоювання чемпіонського титулу. Володів поясами у трьох вагових категоріях, практично протягом усієї своєї професійної кар’єри входив до ТОП-10 рейтингу найкращих боксерів світу незалежно від вагових категорій.
Читайте також: Камбосос – Ломаченко: Було честю бути твоїм останнім противником. Побачимося на горі Афон одного разу, мій друже
Просто вдумайтесь у ці цифри: із 21 бою, які Ломаченко провів на професійному ринзі, 17 – були титульними. Це 81% загальної кількості поєдинків. Навряд чи бодай один боксер у світі може похвалитися такими результатами. Але, як було зазначено вище, головні поєдинки на профі-ринзі Василь програв.
Ломаченко двічі міг потрапити до історії професійного боксу. Перший, у своєму другому поєдинку у профі, коли він вийшов на чемпіонський бій проти досвідченого Орландо Салідо. Не вийшло: забракло навичок, уміння битися у профі та елементарної поваги суддів.
Вдруге шанс на велич Лома змарнував у поєдинку з Теофімо Лопесом, коли отримав шанс стати абсолютним чемпіоном світу – мета, яку Ломаченко декларував з моменту свого переходу до профі. Також не вийшло: забракло оптимальної форми, правильного плану на бій та вірної оцінки опонента.
Василь Ломаченко — Теофімо Лопес, Getty Images
Третій шанс здійснити свої мрії мав Ломаченко у травні 2023-го. Тоді Василь вийшов на бій проти Девіна Гейні. Бився гідно, на думку більшості – виграв. Але, як часто буває у професійному боксі, судді віддали перемогу молодшому і, як наслідок, більш перспективному бійцю. Причому, як і у випадку з Лопесом – одноголосно.
Треба визнати, що зі своїх поразок Ломаченко виходив із честю. Після невдачі у бою з Салідо – став чемпіоном світу у трьох категоріях, побив кілька яскравих бійців, змусив світ захоплюватися своєю технікою та говорити про боксерську Матрицю. Після програшу Лопесу – побив міцних і відомих у боксерському світі Коммі, Накатані та Ортіса. Не здобувши перемогу в бою з Гейні взяв чемпіонський титул у поєдинку з Камбососом.
Читайте також: Гейні — про Ломаченка: Сьогодні його день, а у травні 2023-го — ні
Ломаченко й пішов чемпіоном. Але – не абсолютний. Чия це вина – промоутерів, які не зуміли вчасно домовитися про об’єднавчі бої, суддів, які вкрали перемогу в бою з Гейні, команди, що ризикнула випустити Василя на бій з Лопесом із травмою, самого боксера, який перейшов у профі вже в досить зрілому віці, що критично для легких ваг – зараз уже не важливо. Найважливіше інше: у боксі Ломаченко залишив яскраву спадщину, змусивши захоплюватися собою та копіювати. Зрештою, офіційна статистика Ломаченка – 414 перемог у 418 боях на аматорському та професійному рингу – говорить про талант, навички та велич бійця.
