За інформацією: Суспільне Вінниця.
Цьогоріч в Україні відзначають одинадцяту річницю розстрілів на Майдані. 20 лютого 2014 року загинули 48 учасників Революції Гідності, серед яких — вінничанин Максим Шимко. Його життя обірвалося на вулиці Інститутській у 34 роки.
Максим, за словами матері, завжди мав загострене почуття справедливості: брав участь у всіх майданах: був на Податковому і мовному майданах, був активним учасником Помаранчевої революції, і активно брав участь в подіях Революції Гідності.
Яким був шлях революціонера, які ідеї та цінності він сповідував, за яку Україну боровся? Чи покарані винуватці масових розстрілів на Майдані та чи досягла Революція Гідності своїх цілей — про це Суспільному розповіла мати загиблого майданівця Зоя Кузьменко.
Яким було 20 лютого для Максима Шимка
"Максим вахтовим методом їздив, тиждень через тиждень. Саме тоді не його вахта була. Він повинен бути вдома, в батька нашого 18 лютого день народження. Ми всі були вдома. Коли Максим почув, що побили людей, які йшли на демонстрації, тихенько вийшов собі й пішов. Молодший не попав туди, в Київ. Бог мені його зберіг, бо в нього була зламана нога, він не міг. Павло каже: "Мам, він втече, він поїде". Кажу: "Як поїде?". Але, коли ми прийшли до нього на квартиру, його вже не було. Я дзвоню, запитую, де він. А він відповів, що погуляти вийшов. Так ми зрозуміли, що він вже їде на Київ. Подивилися на його сторінку у соцмережах. Там було написано "За Україну". Всі, хто може, їдьте в Київ.На той момент була під загрозою дуже наша українська державність і це був такий етап, що, правда, треба було відстоювати свободу і незалежність України. Тому що, якби не вийшли люди тоді всі на майдан, на цей момент України б не було".
Чому виходив на Майдан
"У нього було загострене відчуття справедливості. Він був на податковому майдані, на мовному майдані, майже на всіх, тому що не міг бути осторонь, якщо щось було не так, як була якась несправедливість. І коли побили дітей, то Максим сказав, що вже цій владі не бути, тому що діти важать для нас дуже багато. В кожної дитини, це його слова, в кожної дитини є батько і мати, є дідусі, бабусі, брати, сестри, вони, як вийдуть на той Майдан, то влада не втримається, вона повинна, або дослухатись до народу або піти."У Вінниці Максим виходив завжди. Багато наших активістів казали, що він приходив вночі. Удень був на роботі, а в ночі приходив. Бо в день людей було багато, а в ночі потрібно було, щоб теж хтось був. Коли треба було, ми приходили, носили їм сюди їсти, пекли картоплю, готували. Я просила, щоб він ішов додому, а він відповідав: "Мам, коли ще таке буде, що люди так гуртуються". Потім почалися заворушення. Він був у четвертій Козацькій сотні. Казав, що мамо, поїхали, бо ти ніде такого не побачиш, то країна в країні, усі знають, що їм робити, ніхто нікого не змушує. Жінки у норкових шубах, чоловіки будують барикади, дівчата бутерброди роблять. Сам Максим розповідав, що стояв на варті, щоб до них "тітушки" не заходили, щоб не було заворушень, бійок".
Мати загиблого майданівця Максима Шимка – Зоя Кузьменко. Суспільне Вінниця
Про загибель та останні слова Максима Шимка
"Якесь таке відчуття було, що ми його втратимо. Не знала чому, але мені було так страшно. Дивилася прямі трансляції з Києва. 19 лютого він був там. Здавалося, що все буде уже більш менш мирно. Побачили, я він ходить майданом, і подумали, чи то він, чи ні. Павло каже: "Мам, дзвони. Якщо візьме трубку — то він". Я телефоную і він відповідає. Кажу: "Макс, ти чого там ходиш, без нічого, без шапки, одягнись". Він: "Мам, ти мене вже й тут знайшла", — я: "Певно, що так". А Максим сказав: "Мам, все буде нормально". Це були його останні слова.Зателефонував Павлику товариш з музею і запитав "Максим де?". Павлик сказав, що в Києві. А він каже: "Ну то дивись", — і кинув йому фотографію, де Максим уже вбитий. А потім йому стали телефонувати друзі зі всієї України. В один момент було до трьохсот дзвінків. Всі дивувалися, невже то Макс. Бо всі знали, що Максим був занадто добрий, не конфліктний, настільки добрий, що навіть диваком його рахували. Він все міг віддати для друзів, поділитися останньою копійкою.
Мати загиблого майданівця Максима Шимка – Зоя Кузьменко (праворуч). Суспільне ВінницяКоли ми їхали у Київ, нам зателефонували хлопці й сказали, що знайшли його на оранжерейній. Ми приїхали туди в морг, там дуже багато людей було. Я хотіла зайти, мене не пустили. пішов чоловік і після того замовк на пів року, пів року не говорив. Потім розповідав, що вони були усі чорні від того диму, і всі завернуті папером, фанерою.
"Загинув, коли рятував поранену людину"
"Уже потім нам розповідали, що у них була така тенденція, вони ранили людину в ногу, щоб не могла іти, і всіх, хто йшов рятувати — вбивали. Це нелюди. Чинили так, знаючи, що в них немає зброї, і вони не можуть відповісти. Мене вбиває те, що деякі мами, вдови, кажуть, що у них свіжа рана. Я кажу, що ви не розумієте: ця рана не може бути свіжою чи не свіжою, з кожним роком вона болить все сильніше і сильніше. Це біль на все життя.
Максим Шимко. Фото: Вінницька міська радаУ жовтні 2024 року був вирок. Заступника командира полку "беркутівців" Олега Янішевського засудили до довічного, а іншим — дали по від 5 до 15 років. Але, оскільки вони поки був суд "відсиділи", рахуйте рік за два, то по-суті…. Вони мовчали, нічого не говорили. Лише адвокат говорив, що вони не винні, вони не стріляли, не можна довести. Але кулі в тілі Максима з його зброї. Якщо не він стріляв, то хто? Зараз на цей вирок подала апеляцію, бо їм усім, на мою і не тільки думку, потрібно було давати довічне ув'язнення. Ще є багато судів, які йдуть, бо знайшли нових причетних до вбивств".
Чи досягла Революція гідності своїх цілей
"Чимало людей стали іншими, стали розуміти і пишатися тим, що живуть в такій країні, як Україна. Що всі знають, у всьому світі, що є така країна, одна з найбільших країн Європи, де живе народ, який любить волю. Це було дуже важливо показати".
Що відомо про Максима Шимка
- У мирному житті Максим Шимко працював слюсарем та будівельником. Захоплювався історичною реконструкцією і мав багато друзів по всій країні. Однак на особисте життя, як розповіла його мама Зоя Кузьменко, часу не вистачало.
- Коли під стелою на Майдані беркутівці жорстоко побили й розігнали студентів для вінничанина це стало тригером: він закликав усіх долучатися до протестів і сам їздив до Києва вахтовим методом, аби виборювати гідне майбутнє для українців.
- Загинув Максим Шимко 20 лютого 2014 року. Його вбив беркутівець Сергій Зінченко. У тілі мітингувальника знайшли згодом дві кулі. Нині вбивця Героя Небесної Сотні перебуває на тимчасово окупованій території в так званій "ДНР" і воює на боці Росії.
- Святошинський райсуд Києва 18 жовтня оголосив вирок п'ятьом "беркутівцям" у справі про розстріл протестувальників під час Революції Гідності 20 лютого 2014 року. Вирок оголошували заступнику командира полку "беркутівців"Олегу Янішевському та чотирьом "беркутівцям" київської спецроти: Павлу Аброськіну, Сергію Зінченку, Сергію Тамтурі та Олександру Маринченку.
- Олега Янішевського засудили до довічного позбавлення волі. ️Павла Аброськіна та Сергія Зінченка — до 15-ти років ув'язнення. ️5 років тюрми дали Олександру Маринченку, але йому перерахували перебування в СІЗО (день за два) і звільнили. ️Колишнього міліціонера Сергія Тамтуру суд виправдав.
