Максим Радуцький: «Я прийшов до «Динамо», щоб дати гідну відповідь «Шахтарю»

Директор «Динамо» з розвитку Максим Радуцький розповів про благодійне турне, його роботу, улюбленого футболіста та стосунки з Ігорем Суркісом та Мірчою Луческу.

Максим Радуцький: «Я прийшов до «Динамо», щоб дати гідну відповідь «Шахтарю»

Максим Радуцький

«Динамо» спільно з «Евертоном» передали десять мільйонів на будівництво лікарні в Чернігові

— Максиме, розкажіть, коли у вашому житті з’явилося Динамо? Який перший матч киян ви відвідали?

— Перший матч, який відвідав, я не пам’ятаю. Але точно пам’ятаю, що вже з дитинства любив Динамо. Ми всі професійні вболівальники і вираз «динамівські серця» — це про нашу сім’ю, причому далеко не про одне покоління.

— Хто був вашим кумиром у той час у Динамо?

— Я застав золоте Динамо 1999 року. Ця команда на поле не помічала навіть Барселону. Шевченко і Ребров — це просто фантастика. Також відзначу Шовковського. Ще мені шалено подобалося, як грає Лужний. Мені здається, у нинішньому Динамо Лужного манерою гри нагадує Денис Попов. Вони обидва фактурні.

— Давайте тепер перенесемося в нинішні часи і поговоримо про вашу роботу. Ви були організатором благодійного турне Динамо. Що у вас вийшло із задуманого, а що ні?

— На превеликий жаль, через північне підонок [путина] мій ресторанний бізнес зараз не працює. Я тоді повернувся б до звичайного життя. Турне для Динамо я би з радістю допомагав організовувати заради задоволення, а не тому, що так треба.

Ідея благодійних матчів належить Ігореві Михайловичу Суркісу та Мірче Луческу, а я це все «наділ» на шоу-бізнес. В результаті ми отримали класний продукт, який побачили мільйони глядачів більше, ніж у ста країнах світу. Цей продукт збирав повні площі в Берліні та Амстердамі та понад 13 стадіонів у Європі.

Евертон, Ліон, Галатасарай та Борусія (Дортмунд), Антверпен, Базель, Динамо (Загреб), Легія… Команда грала благодійні матчі в десяти країнах Європи: Німеччина, Франція, Польща, Швейцарія, Туреччина, Австрія, Хорватія, Естонія, Англія , Румунія! Постійні перельоти з точки А — в точку В, через точку Б. До речі, на ці матчі команда іноді вимушено літала лоукостами.

Завдяки Match for peace відбудовується стадіон у Чернігові. Буквально нещодавно Динамо спільно з Евертоном передали десять мільйонів на будівництво лікарні в Чернігові. Також турне закрило велику кількість гуманітарних потреб.

Я вважаю, що ми на 100 відсотків впоралися зі своєю місією. Я виступив продюсером проекту, а профінансував усі клуб Динамо, тому що це все-таки затратна історія.

Такого клубу, щоб відмовився з нами грати — не було. Хіба що «Спартак» Москва, але ми ним і не пропонували

— В турні Динамо виступало багато українських зірок (Тіна Кароль, Настя Каменських, Дорофєєва та інші). Чи були такі виконавці, хто відмовився виступити?

— Шоу-бізнес під час війни став єдиним цілим і слово «ні» практично не використовується. Зараз можна набрати будь-якого артиста, якщо ти на цьому ринку, і сказати: «Мені потрібна твоя допомога».

Ніхто не відмовить, принаймні, з ким працюю. Це і Тіна Кароль, і Джамала, і Настя Каменських, Мішель Андраде, Надя Дорофєєва, Руслана — переможниця Євробачення, хор Верьовки, Інна Грицаєнко, Казка, М’ята, Катерина Павленко та інші. Океан Ельзи в Берліні на концерті… навіть всесвітньо відомі Kadebostany та Крейг Едді, які співали в Ліверпулі погодилися нас підтримати.

Єдина відмова відбулася через форс-мажор з поважної причини. Tayanna не змогла до нас приїхати через проблеми з коліном, вона невдало впала.

— В одному з інтерв’ю ви сказали, що Мілан і ПСЖ відмовилися брати участь у благодійних матчах через щільний графік. Чи були ще клуби, які відмовлялися?

— Такого клубу, щоб відмовився з нами грати не було. Хіба що Спартак (Москва), але ми ним і не пропонували (сміється, — прим. А.П.). Якщо їх би витягнути якось… Думаю, нам було б цікаво їх отримати всім складом, хоча б на півгодини.

А якщо серйозно, з ПСЖ ми планували зіграти в кінці травня. Під їхній стадіон ми навіть почали писати концепцію. Однак у них була заруба в чемпіонаті, вони вибачилися і сказали, що не зможуть зіграти.

У Мілана теж була напружена боротьба в чемпіонаті. А так, проблем з пошуком спаринг-партнерів у Динамо не було. Це був єдиний порив, де всі без винятку підтримували Україну, в тому числі президенти клубів та представники фанатських рухів. Окрім ультрас Легії та Боруссії (Дортмунд).

Суркіс здивувався: «У сенсі, мені безпосередньо перераховують гроші?! Посольство України дало нам рахунки. Від мене прямо гроші тільки йдуть»

— Уболівальники Легії влаштували акції протесту, закликавши клуб не перераховувати гроші братам Суркісам, звинувативши їх у проросійській позиції.

— Це взагалі дивно. Динамо під час матчу з Легією зібрало понад 200 тисяч євро, які успішно були передані до Міністерства соціальної політики України.

Тепер щодо матчу з Легією. Польща дуже багато допомагає Україні і для Динамо було важливим провести перший благодійний матч у Варшаві. Однак ультрас Легії бойкотували гру.

— Як на це відреагував Ігор Суркіс?

—Пам’ятаю, ми стояли з Ігорем Михайловичем, і я розповідав про цю ситуацію. Він ще здивувався: «У сенсі, мені безпосередньо перераховують гроші?! Посольство України дало нам рахунки. Від мене прямо гроші тільки йдуть».

— Наскільки я зрозумів, відразу після турне ви отримали офіційну посаду в Динамо. Розкажіть, хто вам запропонував роботу в Динамо?

— Це було не після турне, а час, коли я перебував довгий час з Динамо в стресових умовах. Ви розумієте, що перша команда до такого не звикла. За рівнем комфорту Динамо ніколи не поступалося Барселоні або Реалу. Довелося адаптуватися до стресової ситуації всім разом.

Бувало, стоїмо на репетиції перед матчем і постає нове питання, яке треба вирішити. Я не скажу: «Вибачте, я займаюся тільки концертною частиною». Ми працювали і працюємо над усіма питаннями разом, тому кілька дівчат із моєї режисерської групи зараз разом зі мною працюють у Динамо.

Мені запропонували посаду в червні після матчу Динамо U16 з Марсетом у Барселоні в рамках благодійного турніру. Матч був дуже важким у технічному плані. Хоча це і була юніорська команда, ми не робили жодних знижок, все було по-справжньому. Матч проходив на стадіоні, а не на тренувальному полі, були запрошені артисти.

Після гри ми сиділи за столом з Ігорем Михайловичем і Григорієм Михайловичем [Суркісами]. Я їм говорю: «Я буду, скільки скажете. Але я надто люблю Динамо і не¦хочу звідси йти». Вони мене підтримали. Ось так я отримав роботу в Динамо.

Можна сказати, що співбесіда я проходив три місяці, збираючи стадіони та концерти, показуючи, яку користь я можу принести клубу.

Ми з Мирчою Михайловичем обговорили відразу: я не лізу в футбол

— Розкажіть, що входить у ваші обов’язки в клубі?

—Я працюю директором з розвитку Динамо. Мій основний KPI — це сила бренду, тому що бренд Динамо представляє Україну в світі. Плюс я повністю відповідаю за благодійне крило. Також я беру участь, як у підготовці, так і в організації благодійних матчів.

У спорт я не лізу. Ми з Мирчем Михайловичем [Луческу] обговорили відразу: я не лізу в футбол. В Динамо надходить дуже багато завдань, і кожне з их виконує той, хто може її ефективніше виконати. В даний момент, на жаль, ми перебуваємо в таких умовах.

— Опишіть, як проходить ваш робочий день у Динамо.

— Один день не схожий на інший. Це може бути переїзд у тисячу кілометрів, десять зустрічей або нескінченна нарада в Зумі. Лягаю спати як карта ляже, але стараюся не пізніше години ночі, а встаю завжди о 7:30 без будильника.

— Ваш досвід ресторатора якось допомагає в роботі в Динамо?

— Звичайно, допомагає: я професійно.

— Хто з Динамо може посоперничати з вами в цьому?

— Денис Бойко. У цьому він рівний суперник.

— У недавньому інтерв’ю ви сказали, що знаєте Бойка з юності і у вас з ним було багато історій. Розкажіть найвеселішу з них.

— У кожного є хрест, який треба нести. У мене цей хрест— Денис Бойко. Будь-яка історія з Денисом найвеселіша. Ми з ним багато часу проводили в студентській компанії. Яскраві були роки, є що згадати. У нас було все — вечірки у шкільні роки на квартирі батьків, роздача гуманітарної допомоги під час війни. У нас тільки спільних жінок не було. Він одружений.

— Як вам працюється з Ігорем Суркісом? Який він керівник?

— Він авторитарен, але що мені в ньому подобається — Ігор Михайлович оточує себе людьми, які не слабші за нього. Повірте, це дуже тяжко морально. Всі пропозиції він вислуховує, робить висновки і приймає рішення, за які несе відповідальність. Ну що ви хочете від людини, яка більше десяти років провела поряд з Лобанівським.

— Ігор Суркіс часто відхиляє ваші ідеї?

— Бувало, коли я був дуже засмучений через те, що він відрубав кілька моїх пропозицій. В результаті виявилося, що він виявився правим — ідеї були так собі і ми знаходили кращі варіанти. Так що в цьому плані ми прислухаємося один до одного.

— Як у вас відбувається комунікація з Мирчею Луческу?

— Мирча Михайлович дуже класний. Він лідер і у нього є стрижень. Коли я знаходжуся поруч з ним, то прямо відчуваю його мудрість, вона обволікає. Це людина, яка особисто знайома з Пеле і навіть обмінялася з ним футболками після матчу чемпіонату світу. Луческу — це титан справжнього футболу, який на віки.

— Наскільки він підтримує прогресивні питання менеджменту?

—Все так чи інакше пов’язано. Я не можу зробити благодійний матч з концертом, якщо не приїде команда. Зрозуміло, що з Луческу треба все узгоджувати. І щоб не вступати з ним у словесні суперечки і відстоювати свою думку, я відправляю до його спеціально навченої людини, яка вибиває у яго рішення, від якого буде добре нам усім. А ми з Мирчею тільки питаємо, як друг у друга справи, п’ємо каву і розмовляємо про життя.

— Хто з футболістів Динамо найбільше йде на контакт, а хто більш прихований і, можливо, не розуміє, що таке футбольний менеджмент?

— Абсолютно всі йдуть на контакт, і всі знають, що таке футбольний менеджмент. Навіть у U16 усі все розуміють. Динамо має таке минуле, що гарантує велике майбутнє.

Ультрас — це «Динамо» і ми — це «Динамо». Зараз посварилися, але вірю, що ми помиримось

— Дуже часто Динамо звинувачують у слабкій роботі з уболівальниками. Якось фанати навіть провели акцію протесту, вийшовши на трибуни в масках Несенюка і показавши йому червоні картки. Як ви ставитесь до такого перфомансу?

— Як перфоманс — прикольно та креативно. Я знаю, що зараз є певні труднощі між клубом і фан-рухом, але це все одно Динамо. Це ніби спілкуєтеся з кращим другом, вже рідні люди, але просто взяли і посварилися. Але рано чи пізно все одно помиріться, бо ви близькі друзі. Це все минеться, я впевнений.

Тим паче, зараз такі часи, коли всі повинні об’єднуватися. Динамо зараз допомагає фронту та ультрас, службовцям у ЗСУ. Я впевнений, що якщо Динамо буде потрібна підтримка — нам не відмовлять.

— Чи немає у вас у планах організувати зустріч між братами Суркіс, Луческу іультрас, які виступають проти президента, почесного президента і головного тренера клубу?

— Можливо, це і є вихід із ситуації. Я вважаю, що погляди не змінюють лише дурні люди. Може, якщо ми сядемо і поговоримо, тоді на цю ситуацію інакше подивляться обидві сторони. Ультрас — це Динамо і ми — це Динамо. Зараз посварилися, але — одного разу — помиримось.

Менеджмент «Динамо» та «Шахтаря» оціню на вісімки, бо різний підхід

— Динамо дуже часто критикують за слабкий менеджмент. В одному з інтерв’ю ви сказали, що він не слабкий, а «особливий і класичний». Що ви під цим мали на увазі?

— Приведу приклад. Всім зрозуміло, що реклама в телевізорі не так ефективна, як цільова реклама в інтернеті. А якщо зробити якісну рекламу в телевізорі і в інтернеті, то це буде хороша реклама. Теперішній менеджмент Динамо — фундаментальний. Але якщо на нього надіти сучасні штучки, знайти сучасний підхід і сучасне бачення — це буде непереборна міць. Ось цим ми якраз зараз зайняті.

— Ви згодні з таким виразом, що менеджмент Шахтаря на голову вище Динамо?

— Ні, не згоден.

— По-вашому менеджмент Динамо краще, ніж у Шахтаря?

— Так.

— Чим?

— Для мене краще за Шахтар все, що з приставкою Динамо. Добре, давайте об’єктивно. Є два типи ведення бізнесу — In-House і Outsourcing. У Шахтаря працюють круті хлопці, крута агенція. Вони беруть на ринку кращих, це стосується не тільки менеджменту, але і трансферної політики. У Динамо інша історія. Київський клуб взяв і виростив Миколенка.

— Але Шахтар потім продає своїх легіонерів за хороші гроші, а Динамо немає.

— Нічого собі, а Ярмоленка, а Миколенка?

— Це швидше виняток, який підтверджує правило. Якщо взяти загальну суму продажів гравців Динамо і Шахтаря за останні десять років — це небо і земля.

— Давайте не міряти можливостями клубів. Миколенко пройшов шлях від юнацької школи Динамо до основного складу Евертона. Так, можна купити готового гравця, як Шахтар, але не факт, що він приживеться і адаптується в клубі. Недаремно Суркіси тримають футбольні школи різного віку — від дитячо-юнацької до першої команди. Уявляєте, яка це кількість вихованців. Це коштує, повірте, не дешевше, ніж купити умовного бразильця.

— У Шахтаря теж є дитячі школи і академії.

— Динамівські краще. І це факт, який підтверджено на папері. Нагадаю вам, що Динамо Київ — у ТОП-п’ятірці клубів Європи за кількістю вихованців у вищих лігах європейських чемпіонатів.

— Щоб закрити цю тему, оціните менеджмент Динамо і Шахтаря за десятибалльною шкалою?

— Обидва менеджменти оціню на вісімки, бо різний підхід.

— Якщо вам запропонували роботу в Шахтарі на більш вигідних умовах, ніж у Динамо, погодилися б?

—Рінат Леонідович [Ахметов] не бідна людина, але навряд чи він вважає за доцільне витрачати такі гроші на мене. Тому навряд чи мені зроблять таку пропозицію. А по-друге, я надто відданий Динамо. Це сімейне кохання з дитинства. Також я відданий керівництву клубу, тому що, перебуваючи тут, я бачу, що вони роблять.

— Ви говорите, що ніколи не перейдете в Шахтар. А як ви поставилися до того, що Луческу з Шахтаря перейшов у Динамо?

— Я вважаю, що він красень, бо це вчинок. Я не можу так зробити, а він зміг. Луческу — стрижень і потужність.

— Вболівальники Шахтаря після цього вважають його зрадником.

— Я вважаю, що вони все одно в глибині душі продовжують його любити. Він збудував Шахтар.

Apple, Tesla, Динамо Київ, Mercedes-Benz та Honda. Моя мета— щоб це була лінійка рівносильних брендів

— Наближається зимова перерва. Чи плануєте ви якісь заходи під час паузи?

— У мене сьогодні ввечері буде зустріч з одним із керівників міжнародного відділу Динамо, де ми плануватимемо зимовий календар і проведення благодійних матчів. Думаю, однозначно щось буде.

— Як зараз, на вашу думку, розвивати футбол, коли вболівальники не можуть через війну ходити на стадіони, є проблеми з електроенергією і далеко не всі матчі вдасться подивитися?

— Зараз під час війни, як і бізнесом, завдання не розвивати, а зберегти. Бо якщо все зупиниться, то запустити це буде коштувати титанічних зусиль.

— У 2017 році Шахтар заклеїв емблему Динамо в конференц-залі на стадіоні імені В. Лобановського, повісивши свою. Як ви поставилися до такої витівки «гірників»?

— Ми вміємо чекати і терпіти. Ми ще себе покажемо. Це буде прикольно і креативно. Динамо обов’язково відповість. Можливо завтра, можливо, після війни, можливо в 2025 році. Нехай Шахтар буде у напрузі.

Ну повісили тимчасово свою емблему, що тут такого? Це як війна Ауді та Мерседеса.

— Уболівальникам Динамо таке нахабство Шахтаря в Києві не сподобалося.

— Я є вболівальником Динамо і прийшов на посаду в клубі, щоб після перемоги у війні дати гідну відповідь Шахтарю.

— В одному з інтерв’ю говорили, що були особисто знайомі з Валерієм Лобановським. Яке він на вас справив враження?

— Мені було років 7-9 і так вийшло, що моя сім’я мала відношення до футболу, тому я бачив на власні очі Валерія Васильовича. Лобановський — це легенда. Він стоїть в одному ряду з Пеле, Марадоною і Олівером Каном.

Яке він зробив на мене враження? Я був у повній розгубленості і впав у ступор, і це при тому, що в цей час я не знав, що великий футболіст і тренер. Я досі несу в собі цю першу емоцію, отриману від Лобановського, вона тільки посилила мою любов до Динамо.

— У вересні Динамо представило нову форму. Розкажіть, як відбувалася презентація екіпірування?

— Як під час війни може відбуватися презентація? Ми отримали нову форму, зробили пару фотографій, зняли прикольний ролик, який скоро опублікуємо.

— Чи можливий такий варіант, щоб у майбутньому вболівальники обирали ескізи форми Динамо?

— Прикольна ідея. Думаю це можливо. Ми обов’язково враховуватимемо думку вболівальників, адже вони частина Динамо.

— Чи отримуєте ви зараз кайф від гри Динамо?

— Я б назвав це співпереживанням. Кайф викликає розуміння того, що ця чорна смуга скоро закінчиться і прийдуть перемоги.

— У чому, на вашу думку, криється тривала криза Динамо?

— Є мільйон різних причин, які озвучив Ігор Суркіс в інтерв’ю вашому сайту. Це мине. Мені додати нічого.

— Який ваш улюблений футболіст Динамо зараз?

—Владислав Ванат. Я думаю, це майбутній Шевченко. Якщо він нині не згасне, то стане суперзіркою. У майбутньому він коштуватиме не менше 50 мільйонів. Коли Шахтар продасть Мудрика, ми отримаємо нижню планку вартості Ваната.

— Яку мету в плані менеджменту ви ставите перед собою в Динамо?

— Я просто забігу наперед і перерахую бренди, щоб ви зрозуміли, куди прагне Динамо. Apple, Tesla, Динамо Київ, Mercedes-Benz та Honda. Моя мета— щоб це була лінійка рівносильних брендів.

— Наскільки важко цю мету здійснити і скільки для цього вам потрібно часу?

— Якщо ублюдок з півночі відстане від нас сьогодні, то через три роки ми з вами зустрінемося в Метрополітен-опері на презентації нової форми.

Андрій ПІСКУН

Джерело

Новости Украины