За інформацією: Суспільне.
Мама Миколи Коханського Надія Заклекта. Суспільне Луцьк
Спочатку Микола Коханський служив у 100 бригаді ТРО в підрозділі саперного взводу, але через деякий час перевівся в 101 Закарпатську бригаду ТРО і поїхав на Сумський напрямок. Саме там спілкуючись по телефону та Інтернету, познайомився з майбутньою дружиною Наталією. Перше побачення також відбулось на Сумщині.
"Сказала мамі, що їду до подружки на День народження. А сама в поїзді їду до нього на Сумщину. У 17 років я собі рішила, що я закохалась. І я мушу їхати. Через два роки ми одружились. Особливо весілля ніякого ми не влаштовували, тому що йде війна і хлопці гинуть", — каже дружина Наталія.
Микола Коханський з дружиною Наталією в день розпису. Миколи Коханського
Під час військової служби Микола Коханський опанував професії сапера, стрільця, командира стрілецького відділення, гранатометника, пілот FPV-дронів і командира відділення FPV-екіпажу. Каже, що найважче було виконувати роботу стрільця, коли доводилось брати участь в ближніх боях, а ворог був на відстані 10-15 метрів.
Микола Коханський під час військової служби. Миколи Коханського
У 2023 році Микола Коханський служив на Донецькому напрямку, був в Бахмуті.
"Наш підрозділ був, як сім’я. В ньому хлопці з усієї України. Воювали всі за Україну. Найважче було втрачати побратимів, бо здружились, разом і працювали, і виходили на завдання, коли побратима не ставало — дуже важко", — каже Микола Коханський.
Микола Коханський з дружиною після поранення у лікарні. Миколи Коханського
Поранення ветеран війни отримав 5 червня 2025 року. Коли заїхав з побратимами на позицію для виконання бойового завдання, бо них почав працювати російський спецпідрозділ "Рубікон". Через дощ з позиції виїхати не змогли, залишились в бліндажі, пригадує Микола Коханський. Їх помітив російський дрон, у бліндаж, де вони перебували, прилетіло з САУ 152 калібру. Його привалило колодами.
"Коли я прийшов в себе, то побратим почав мене витягувати з під колод, тоді я і побачив, що з ногами проблеми", — розповідає Микола Коханський.
Нині Микола Коханський ходить на протезі. Суспільне Луцьк
Після поранення Миколу Коханського підтримувала мама і дружина. Завдяки цьому, каже "Шаман", їздить з протезом за кермом. Спочатку — по селу, потім став виїжджати і в Володимир, і в Локачі. Зараз з дружиною планують облаштовувати будинок, засадили поле малиною. Доброволець каже: "Хлопці лягають за цю землю. Я не зможу її лишити".
Чому День добровольця відзначають 14 березня
В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ ім. Кульчицького.
Офіційно свято на честь українських добровольців було установлено 17 січня 2017 року "Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України".
За даними Українського інституту національної пам'яті, у боях 2014–2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.
