Медики НЕ йдуть в піхоту, але хто залишається у госпіталях?

Українські шпиталі опинилися у центрі однієї з найсерйозніших криз. Перенаправлення медичного персоналу на фронт ставить під загрозу їхню ефективну роботу. У той час, коли госпіталі залишаються без ключових фахівців, лікарі на передовій змушені виконувати завдання, далекі від їхньої основної компетенції.

Медики поза своїм фахом: наслідки неправильного підходу

Заборона Генштабу на переведення медиків у піхотні підрозділи була важливим рішенням, яке дозволило зберегти лікарів на критично важливих позиціях. Однак це не вирішило всієї проблеми: багатьох кваліфікованих спеціалістів направляють на інші завдання, що не відповідають їхнім професійним обов’язкам. Кваліфіковані лікарі, хірурги та інші медики змушені залишати свої звичні обов’язки, аби працювати на адміністративних або технічних посадах. Такий підхід знижує ефективність як шпиталів, так і медичних служб на передовій.

Переповнені шпиталі і нестача персоналу

Головні осередки порятунку — шпиталі — зараз перевантажені. Бракує лікарів, медсестер і навіть санітарів. Багато з них залучені до інших завдань, через що догляд за пораненими ускладнюється. Навіть водії, кухарі та механіки, які підтримують функціонування госпіталів, часто залучаються до роботи на фронті, залишаючи тилові медичні заклади без підтримки.

Руйнування системи: чому це небезпечно?

Неправильне використання медичних кадрів стає серйозною загрозою. Народна депутатка Мар’яна Безугла висловила стурбованість, назвавши це «розвалом медичних сил». Командування Медичних сил ЗСУ зауважує, що лише за пів року вдалося підготувати близько 1500 бойових медиків, тоді як потреби значно вищі.

Як це відображається на військових?

Поранені солдати часто не можуть отримати необхідну допомогу вчасно. Евакуація з поля бою затримується, а в госпіталях бракує персоналу для проведення операцій або догляду за пацієнтами. Це підриває ефективність медичної допомоги і збільшує ризик втрат.

Що потрібно зробити?

  1. Підтримка медичного персоналу: медиків слід залишати на їхніх посадах у шпиталях, щоб забезпечити надання допомоги.
  2. Раціональне використання кадрів: лікарі мають виконувати завдання, які відповідають їхній кваліфікації.
  3. Залучення додаткових ресурсів: необхідно активно залучати резервістів, волонтерів та інших спеціалістів.
  4. Оптимізація мобілізації: генштаб має враховувати реальні потреби медичних закладів при ухваленні рішень.

Врятувати медичну систему — врятувати життя

Медична система відіграє ключову роль у підтримці армії. Шпиталі — це місце, де поранені отримують шанс на життя

І якщо Україна не забезпечить стабільну роботу медичної системи, ціна буде надто високою. Госпіталі — це не лише лікування! Сьогодні вони знаходяться у складній ситуації, і лише чітка стратегія та підтримка зможуть врятувати їх від колапсу.

Кожен день зволікання коштує нам життя. Чи готові ми заплатити цю ціну?

Джерело

Новости Украины