За інформацією: Суспільне Дніпро.
Олександр Шматко. Особистий архів родини
"В один з моментів ми з Сашком просто потоваришували. Це дивно було, але я його стригла і мені здалося, що у нього негарна борода, я її йому зіпсувала. Вже потім я дізналася, що він мене хотів просто вбити, бо він її довго відпускав і йому довелося її поголити", — згадала жінка.
Ірина з Олександром одружилися 1 квітня 2015 року, на той момент вона була вагітна первістком. Далі у подружжя народилася донька, потім знову син. Четверта дитина, найменша донька, народилася у 2023 році після того, як чоловік загинув.
Ірина з чоловіком та дітьми. Особистий архів родини
"Ми більше не планували мати дітей, але почалася повномаштабна війна, загинула моя мама на "Азовсталі"… Ми з чоловіком порізно, але думали про те, щоб народити ще одну дитину. Хотіли назвати її Зоряна, на честь моєї мами, це був її позивний", — говорить Ірина.
"Для дітей він був Всесвіт"
Жінка згадала, як Олександр приїхав до сина на день народження. То був його останній приїзд перед загибеллю.
За кілька днів до народження четвертої доньки чоловік загинув. Ірина дізналася, що в один з днів Олександр разом з побратимами потрапив під обстріл, йому вдалося врятувати трьох бійців. Наступного після цього дня, під час ближнього бою, дрон армії РФ скинув боєприпас — чоловіка сильно вдарило об стіну окопу, від отриманих поранень він помер.
Ірина Шматко з дітьми після загибелі чоловіка. Особистий архів родини
"Мені було дуже важко і боляче сказати дітям, що тато загинув, бо він для них був — Всесвіт. Особливо донечці, бо Саша для неї був супергерой. Вона дуже сильно плакала, у неї був нервовий зрив. Я завжди була готова до того, що можу залишитися одна, але я не була готова казати дітям про це", — говорить Ірина.
Куточок пам’яті загиблих чоловіка та матері Ірини Шматко. Суспільне Дніпро/Олександр Шалдибін
Про маму і батька
Жінка розповіла: її мама Наталія працювала перукарем.
"Її салон був у Маріуполі біля бази "Азову", вона постійно стригла хлопців, вони стали її родиною. Тож у 2017-му мама вирішила, що хоче бути з ними ближчою. Вона вступила до лав "Азову", до повномасштабного вторгнення була діловодом. Потім була і санітаркою, і кухаркою. Робила усе, щоб допомагати", — сказала жінка.
Наталія, мати Ірини Шматко. Особистий архів родини
Мати Ірини загинула 15 квітня в Маріуполі: у бомбосховище "Азовсталі" прилетіли бомба вагою у три тонни. Поховати рідну людину вона змогла лише після другого обміну тілами загиблих.
Батько Ірини, також військовий, потрапив з Маріуполя у полон. Він повернувся у вересні 2022 року.
Допомога ЗСУ
Зараз Ірина Шматко активно допомагає волонтерці з Дніпра Олені Мосійчук.
"Ми з Оленою почали робити спільні збори. Збирали на прилад нічного бачення за 300 тисяч. Далі була потреба в новій автівці для військових. Пам’ятаю, тоді я порадилася з дітьми на цю тему, сказала, що якщо зараз вкладу гроші в машину, то вони чогось не отримають. Походи в дитячу кімнату чи нові гаджети. Вони погодилися. Тепер на тій машині, яку придбали, є моє ім'я та імена усіх наших дітей", — розповіла Ірина.
Вона додала: коли вона спустошена й виснажена, то у снах до неї приходить чоловік.
"Ми з ним спілкуємося, можемо десь гуляти, в кафе сидіти. Останній раз ми з ним бачилися в Маріуполі уві сні. Тоді Маріуполь знову став українським, і ми відпочивали на березі Азовського моря", — сказала жінка.
Авторка Антоніна Чуйко
Читати ще
Читати ще «Хочеться, аби можна було відвідувати місце поховання» — рідні загиблого в Маріуполі військового Вячеслава Матвєєва
