Україна переживає найтяжчі дні в енергетиці після блекауту 23 листопада 2022 року. В Києві після атак зникає не лише світло, а й опалення та водопостачання. За словами президента Володимира Зеленського, Україна наразі генерує 11 ГВт із необхідних 18 ГВт.
Крім загальнодержавних проблем в енергетиці, все частіше виникають локальні — через деградацію обладнання чи перевантаження систем.
Суспільне поспілкувалось із Сергієм Коваленком, гендиректором компанії YASNO з групи ДТЕК, яка постачає електроенергію для 3,3 мільйона клієнтів, зокрема киян. Говорили про те, як Україна та Київ проходять цей період, яку тактику використовує Росія та як краще розв'язувати локальні проблеми з електропостачанням. Відеоверсію розмови можна подивитись тут.
Хочу розпочати із ситуації в столиці, яка стала однією з головних цілей атак Росії. По яких обʼєктах б'є російська армія та чи змінилася в них тактика атак?
Київ з 9 січня є центром тяжіння всіх атак, адже тут живе велика кількість людей. Хоча не минає і дня, щоб ворог не атакував об'єкти енергосистеми країни в інших областях. Наприклад, нещодавно майже весь день був під атакою Кривий Ріг.
Якщо спрощено, наша енергосистема фізично складається з двох великих частин. Це об'єкти генерації, що виробляють енергію. Та систем розподіл — це частини енергосистеми, які передають цю електроенергію до кінцевих споживачів. Це лінії і трансформатори різного рівня напруги – 750 кіловольт, 330 кіловольт та менші. На мій погляд, тактика росіян не змінилась. Ворог атакує об'єкти генерації. В другу чергу він атакує об'єкти розподілу та передачі, щоб створити подвійну проблему. Тому що коли в нас немає проблем із розподілом електроенергії і ми можемо передавати її в будь-яку частину країни, воно рівномірно розподіляється.
Нещодавно президент озвучив цифру, що в нас потреба споживання по країні 18 гігават. А наявної генерації — 11 ГВт. І якби ми не мали проблем із розподілом електроенергії — ці 11 ГВт рівномірно розподілялися б по всій країні.
Зараз росіяни можуть і вибивають невеличкі наземні об'єкти розподілу. І тому проблема виникає не тільки на державному рівні, а й на рівні області та для великих міст, на кшталт Києва.
Повернемось до столиці. Після атаки від опалення було відключено майже 6000 будинків і ця цифра постійно змінюється. І, звісно, люди, в яких з'являється електроенергія, що роблять? “Використовують розетку”, як ми кажемо на жаргоні. Така поведінка зрозуміла, але це створює додаткове навантаження. Споживання може зрости і в 10 разів [від норми]. Через таке пікове навантаження підвищується аварійність. І варто ж врахувати, що коли у нас відновлюється електропостачання – це не означає, що об'єкт відновився. Наші колеги просто знаходять обхідні схеми, як заживити обʼєкт чи місто. Інколи це відбувається не дуже за стандартами — і це додатковий тиск на мережі.
Тому ця зима найскладніша за весь час повномасштабного вторгнення. Усі проблеми від масштабних обстрілів до морозів зібрались в одну купу. Після 9 січня в Києві є світло завдяки диву та інженерному генію енергетиків. Бо ситуація дійсно важка.
Ми бачимо, що всередині Києва росіяни атакували всю генерацію. Також вони намагаються вибити всі лінії електропередач, які ведуть до Києва. Чи має Росія шанс повністю знеструмити столицю, позбавити її зовнішнього живлення?
Це складне й сенситивне питання. Я завжди кажу, що можливо все. Ворог озброєний і має ресурси, а енергосистема статична, її не перевезеш кудись, як автівку. Імовірність сценарію знеструмлення — багатофакторна історія. Вона передбачає і ППО — як підготовку, так і пряму оборону. Залежить від погоди й від того, куди саме влучив ворог і які це має наслідки.
Тому можливо все. Але з нашого досвіду, за кілька днів після масштабного обстрілу все поступово відновлюється. Ми бачимо, як після 9 січня був провал [в енергопостачанні Києва]. І потім потроху воно все ж таки налагоджується.
Атомні електростанції зараз є основою української енергогенерації. Нещодавно ГУР вийшло із заявою, що росіяни готують удар по підстанціях українських АЕС. Які наслідки може мати такий удар? Чи може він спричинити блекаут, який був у листопаді 2022 року?
Мені важко коментувати, що може бути, адже ГУР знає більше. Ми не знаємо, як це буде і яким буде сценарій атаки.
Тоді пропоную повернутись до ситуації у столиці. Ви сказали, що кількість поломок збільшилась кратно. Чим це викликано?
По-перше, фізично енергосистема Києва – це прилади, деталі, дроти, перехідники, запобіжники. Це складна інженерна конструкція, і навіть у мирний час є певний рівень поломок.
Головна мета енергосистеми – стабільність, постачальність, а не гнучкість. Вона "заточена" на стабільність і будь-яке “включення-виключення” в неї не закладається. Тому горять лічильники, перегорають вузли в трансформаторах, альтернативні схеми підʼєднання теж додають аварійності.
Як результат, у звичайному режимі роботи на Київ потрібно 8-10 бригад для покриття ремонтних робіт. Зараз же в місті працюють 67 ремонтних бригад. Колеги зібрали всіх, кого могли, але спеціалістів все одно не вистачає.
Також позаминулого тижня на Київщині додалась ще природна аномалія. Було зледеніння, яке обривало лінії електропередач. Колеги в області десь тиждень відновлювали ці лінії.
У Києві через російські атаки по критичній інфраструктурі та відключення світла розгорнули “пункти незламності”, де люди можуть зігрітися та зарядити пристрої. REUTERS/Valentyn Ogirenko
У скільки разів загалом збільшилась кількість заявок про аварії? І чи всі ці повідомлення виправдані?
Що відбувалось 9 січня? Сталася дійсно складна ситуація. Люди, які звикли до черг [відключень], почали дзвонити й писати у всі канали, які можливо. Це сотні тисяч заявок на день.
Частина людей шокована таким відключенням світла і просто дзвонить запитати, коли буде світло. Але цього ніхто не знає, адже діють екстрені вимкнення. Через це люди нервують, починають атакувати цілими будинками. Вони збираються в чатах, починають дзвонити сотнею людей і "кладуть" кол-центри.
Але буває, що аварія дійсно сталася, і диспетчер цього не бачить. Із цим люди намагаються додзвонитися. Втім, статистика останніх тижнів каже, що лише 20% — релевантні виклики, коли відремонтувати це має ДТЕК. Інші 80% — не зовсім “хибні виклики”, так казати некоректно. Є велика частина викликів, коли якась ситуація виникла у прибудинкових мережах. Тому, за процедурою, спочатку треба перевірити свою квартиру. Далі перевірити, чи є світло в сусідів.
Якщо проблемна ситуація не в квартирі, а по всьому будинку, треба дзвонити в свою керуючу компанію — ЖЕД чи ОСББ — і казати електрику, щоб він дослідив свою територію. Він — професіонал, він може перевірити ті чи інші вузли й сформулювати проблему.
Далі є два варіанти. Або цю проблему має вирішувати ваша керуюча компанія, або, якщо питання глобальніше, ваш електрик може сформувати заявку й відправити її від себе. Чому це важливо? Завдяки правильному зверненню диспетчер зможе швидше обробити заявку й відправити бригаду туди, де дійсно є проблема.
Заявки від електриків керуючих компаній розглядаються в пріоритетному режимі. Бо все одно треба пріоритезувати: неможливо обробляти сто тисяч дзвінків на день і робити все з однаковим ритмом.
Після обстрілу енергетики 9 січня Володимир Зеленський висловлював невдоволення київською владою — тим, як вона нібито не підготувалась до зими. Політичний аспект цього питання не чіпатиму, запитаю саме про технічний бік. Чи можливо було підготувати Київ краще з технічного боку?
Мені важко на це відповісти, бо коли ми кажемо про підготовку міста, то мова не про стан енергосистеми чи конкретні об'єкти. На мій погляд, зараз це більш політичне питання.
А що стосується кількості ремонтного обладнання, за це міська влада відповідає чи компанії — ДТЕК та інші?
Це вже предметне запитання. За енергоінженерну систему відповідає "ДТЕК Київські електромережі". Я точно можу підтвердити, що вони готувались, і проблем із наявністю обладнання, якихось запчастин немає. Великі запаси обладнання, необхідного для функціонування мереж, є.
