За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Кропивничанка Тетяна Бородіна — учасниця Євромайдану у Кропивницькому, тодішньому Кіровограді. Пригадала, на акції почали збиратися наприкінці листопада 2013 року. В Києві 21 листопада студенти вийшли на акцію протесту. Це була реакція на рішення Кабміну призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після спроби силового розгону майданівців у Києві, кіровоградські мітингувальники почали збирати гроші й відправляти людей у столицю на Євромайдан.
Про це Тетяна Бородіна розповіла Суспільному.
З її слів, тоді вийшли, щоб підтримати протестуючих.
"Ми вийшли, щоб перемогли закон та справедливість! Спочатку нас було до 20 людей, потім 30-40, ну, а потім почало збиратися до сотні відповідно до того, як розвивалися події в Києві і у нас в місті. Зрозуміло, нам говорили, що збиратися на акції протизаконно, що ми не маємо права цього робити. А далі влада "регіоналів" ухвалила 16 січня у Верховній Раді славнозвісні закони, згідно з якими людей, які виходили на протести, мали ув'язнювати. За активну позицію мене прийняли до ради Кіровоградського Євромайдану, я очолювала жіноче крило".
До Києва на Євромайдан їздила тричі, пригадала Тетяна Бородіна. Сказала, що серед подій місцевого Євромайдану їй найбільше запам’яталося 26 січня 2014 року.
"Це був день, коли вікна та двері Кіровоградської обласної адміністрації позакривали мішками з піском, а стіни при 20 градусах морозу пообливали водою, бо начебто ми їх мали штурмувати. Напередодні мені подзвонили й сказали, що треба вийти та зайняти пост на пам'ятнику Кірову, щоб туди не забралися "тітушки". Я прибігла на сьому ранку і тут приїхала "тітушня". Вони хотіли підійти, але в цей час почали вже підходити наші побратими. Ми вигукували гасла Євромайдану, однак нас намагалися заглушити музикою з будівлі ОДА. В той день покійному герою Євромайдану Віктору ЧміленкуФермер, житель села Борисівка Бобринецького району Кіровоградської області, який загинув від кулі снайпера на Майдані 20 лютого 2014 року. "тітушки" молотком розбили голову".
Учасниця Євромайдану Тетяна Бородіна. Тетяна Бородіна/Суспільне Кропивницький
Серед перших євромайданівок була Тетяна Пташник. На той час жінка працювала у Кропивницькому журналісткою в місцевій газеті.
"Спочатку це була робота, а потім я зрозуміла, що мені близькі цінності євромайданівців. Адже на той час наш президент Віктор Янукович заявив про певні пріоритети, а потім різко їх змінив і про це говорив увесь світ. Але найпершими вийшли на протест студенти, а потім цю хвилю підхопили й українці".
Учасником обох революцій, Помаранчевої та Гідності, був кропивницький історик Юрій Митрофаненко.
"Фактично Революція Гідності була продовженням Помаранчевої Революції. Головна мета обох – це боротьба за свободу, демократію і бажання бути частиною Європи, а не Росії. Я став учасником Помаранчевої революції, бо мене обурило, що Януковича призначили президентом всупереч народному волеєвиявленню. Учасником Революції Гідності став 30 листопада, їхав підтримувати Євромайдан, а потрапив на революцію Гідності, тому що дорогою дізнався про побиття студентів. Ці події мають велике значення для України. Завдяки ним Україна збереглася, як держава і не потрапила під вплив Росії".
Зі слів історика, під час подій Майдану у Кропивницькому з площі прибрали пам’ятник Кірову. Це відбулось 23 лютого 2014 року. Наступного дня площу Кірова перейменували на Героїв Майдану, а вулицю Дзержинського – на Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка.
