За інформацією: Суспільне Вінниця.
Багато вінничан не п’ють воду з-під крану. Одні кажуть, що має неприємний присмак, інші — що буває каламутною, тому користуються фільтрами або акваматами. У "Вінницяоблводоканалі" повідомляють, що міська вода безпечна, а подекуди навіть корисніша за "мертву" бутильовану.
В ефірі Українського радіо Вінниця речниця підприємства Оксана Поліщук пояснила, чому воду з-під крана у Вінниці можна спокійно пити після кип’ятіння, як відбувається її очищення та що впливає на її смак.
Джерело води для всієї Вінниці — Південний Буг
Південний Буг — головна водна артерія Вінниці та єдине джерело її водопостачання. Саме з річки беруть 99% усієї води, яку щодня споживають містяни. Від її стану залежить не лише побутове забезпечення, а й екологічна стабільність регіону.
Південний Буг. Суспільне Вінниця
За словами Оксани Поліщук, якість питної води визначається трьома ключовими факторами: джерелом, системою транспортування та технологією очищення. У цьому сенсі перевагу мають міста, які можуть комбінувати поверхневі та підземні джерела. Проте для Вінниці ситуація інша — у місті немає достатніх запасів ґрунтових вод, щоб повністю забезпечити потреби населення.
Щодня з Південного Бугу піднімають близько 100 тисяч кубометрів води, з яких 60–70 тисяч проходять очищення та використовуються для потреб громади.
"Проводилися дослідження за ініціативи міськради, чи можливо перейти на підземні води. На жаль, їх вистачить хіба що для окремих мікрорайонів або як резерв у надзвичайних ситуаціях", — сказала Поліщук.
Поліщук додала, що й підземні води не завжди є ідеальним рішенням, адже мають свої особливості та ризики.
"Не можна просто сказати: ця вода хороша, а ця — погана. Усе має свої нюанси", — пояснила Поліщук.
Проблеми річки — наслідок людської діяльності
Основна проблема річки — надмірне цвітіння водоростей. Попри це, у води є й переваги: у ній немає важких металів і нітратів, що характерно для підземних вод у багатьох інших містах України, зокрема у Львові та Тернополі. Там головним завданням є очищення води від заліза та важких металів, тоді як у Вінниці такої проблеми немає — вода з Бугу апріорі безпечніша.
Втім, річка, як жива система, потребує балансу. Зі слів Поліщук, надмірна кількість водоростей порушує процес самоочищення, адже у воді бракує кисню. Це пов’язано з тим, що Сабарівська гідроелектростанція фактично зупинила природний рух води, що зменшує її насичення киснем.
Ще одна причина погіршення стану Бугу — порушення прибережних захисних смуг. Через це аграрні добрива потрапляють у воду, збагачуючи її фосфором і азотом, які сприяють активному розмноженню водоростей. Ситуацію ускладнюють і несанкціоновані скиди з приватних домоволодінь.
Мор риби у річці Південний Буг. vin.dei.gov.ua
До забруднення додається і географічний фактор: вода, що надходить із верхів’їв річки, зокрема з Хмельницької області, вже частково забруднена. Таким чином, зі словами представниці водоканалу, Вінниця приймає на себе значну частину наслідків людської діяльності вгору за течією.
Чому вода пахне або має присмак
Поліщук розповіла, що іноді вода має неприємний запах або смак, особливо у спеку, коли цвітуть водорості.
"Коли вони відмирають, вивільнюють марганець, який надає воді жовтуватого кольору. А ще водорості містять одоранти — природні пахучі речовини, що створюють різні запахи — від риби до прілої трави", — пояснила вона.
Взимку ж, навпаки, якість води краща — у ній більше кисню.
"Вінницька вода — безпечна. Її можна пити після кип’ятіння"
Попри поширені міфи про те, що вінницька вода нібито непридатна для пиття, у "Вінницяоблводоканалі" запевняють — це не так. Вода, що надходить у крани містян, є безпечною, проходить очищення і відповідає санітарним нормам.
"Стереотип про те, що вода у Вінниці — лише технічна, потрібно давно відкинути. Нею можна користуватися щодня, готувати їжу, а після кип’ятіння — і пити", — сказала Поліщук.
Основна причина, чому вода може здаватися “несмачною” — це хлорування. Хлор додають для захисту від повторного мікробіологічного забруднення у мережах. Це — міжнародна практика, яку застосовують і у країнах із розвиненими системами водопостачання.
"Ми часто чуємо запитання: чому не використовуєте озон чи ультрафіолет? Але навіть у США, де ми нещодавно побували з робочим візитом, хлор застосовують на заключному етапі очищення води перед подачею у мережу", — розповіла речниця "Вінницяоблводоканал".
Як повідомила Поліщук, вміст хлору у вінницькій воді не перевищує допустимі норми.
Вартість очищення води та плани на альтернативні джерела
В сучасних умовах забезпечення міста якісною водою — це велике досягнення, адже процес очищення Південного Бугу потребує значної кількості реагентів, які коштують дорого, повідомила Поліщук.
"Під час співпраці з європейськими партнерами українські спеціалісти часто чують рекомендації шукати інше джерело водопостачання. Проте альтернативних варіантів у регіоні фактично немає. Один із можливих — будівництво магістрального водогону з Ямпільського району, що за 150 кілометрів від Вінниці", — розповіла Оксана Поліщук.
Поліщук додала, вода — це ресурс, який у всьому світі цінується дедалі більше. Наприклад, у США діє багаторівнева тарифна система — чим більше води споживаєш, тим вищу ціну сплачуєш. Таким чином людей стимулюють економити ресурс, уникати надмірного поливу газонів та впроваджувати "кам’яний" ландшафтний дизайн, що не потребує поливу.
Як контролюють якість води
Поліщук також розповіла, як у місті контролюють якість питної води. За її словами, лабораторія працює цілодобово — проби відбирають на різних етапах водопідготовки, а окремі показники перевіряють кожні дві години.
Фахівці щодня здійснюють аналізи за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Рівень хлору та кисню контролюють у мережі й на виході зі станції — за годинним графіком. Усі процедури виконуються відповідно до визначених регламентів та протоколів.
У випадку аварійних ситуацій, коли подача води тимчасово припиняється, мережі після ремонту обов’язково промиваються. Водоканал не рекомендує самостійно зливати воду одразу після відновлення постачання — це роблять спеціалісти підприємства. Після промивки мереж вода стає безпечною для споживання.
Чи однакова вода в різних районах міста
Як пояснила представниця підприємства, вода у Вінниці подається з однієї головної станції, тому її склад і якість — однакові на виході. Однак певні відмінності мешканці можуть відчувати через особливості місцевих мереж.
У нових кварталах, зокрема на колишніх полях, іноді не вистачає технічних потужностей для підключення централізованого водопостачання. Також у місті є невелика кількість так званих "тупикових" ділянок, де вода не має достатньої циркуляції. У таких місцях водоканал проводить профілактичні промивки мереж, особливо в літній період, коли вода цвіте.
Ще однією причиною різниці у якості води можуть бути внутрішньобудинкові мережі. У старих або технічно зношених будинках якість води погіршується через стан труб чи неправильно налаштовану станцію підкачки. У таких випадках мешканцям радять звертатися до своїх управляючих компаній, адже саме вони відповідають за мережі всередині будинку.
"Вода залежить не тільки від того, яку подає водоканал, а й від того, в якому стані ваші внутрішні мережі. Це колективна відповідальність мешканців".
Щодо головного питання — чи варто довіряти воді з-під крана — у водоканалі пояснили: так, вона безпечна для споживання.
"Ми не ховаємося і не замовчуємо проблем. Наше завдання — не переконувати, а показати, що вода безпечна. Ми щодня її споживаємо, і це найкращий доказ", — сказала Оксана Поліщук.
У перспективі якість води у Вінниці може суттєво покращитися після реконструкції головної водопровідної станції. Попередній ескізний проєкт уже розроблений, але для його реалізації потрібні значні інвестиції — орієнтовно від 40 мільйонів доларів.
