- Ветеран російсько-української війни з Кіровоградської області, колишній військовий 95-ї десантно-штурмової бригади Владислав Білецький після поранення Владислав Білецький переніс 27 операцій, дві клінічні смерті та втратив ногу. Після протезування він хотів повернутися на службу, та рішення військово-лікарської комісії було негативним. Нині ветеран живе у Кропивницькому та працює інструктором у центрі підготовки до національного спротиву, навчаючи цивільних тактичної медицини.
- Фронт та поранення
- Боротьба за життя: Тернопіль, 27 операцій та клінічні смерті
- Повернення до цивільного життя
За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Ветеран російсько-української війни з Кіровоградської області, колишній військовий 95-ї десантно-штурмової бригади Владислав Білецький після поранення Владислав Білецький переніс 27 операцій, дві клінічні смерті та втратив ногу. Після протезування він хотів повернутися на службу, та рішення військово-лікарської комісії було негативним. Нині ветеран живе у Кропивницькому та працює інструктором у центрі підготовки до національного спротиву, навчаючи цивільних тактичної медицини.
Про це він розповів Суспільному.
Фронт та поранення
Владислав уклав контракт зі Збройними силами України у 2021 році, служив водієм-санітаром, ремонтував техніку, а повномасштабне вторгнення зустрів на Донеччині.
"На Горлівському напрямку, на бойовому чергуванні. Ми 1 грудня заїхали у зону бойових дій, я зі своєю навчальною ротою. О першій годині ночі ми могли тільки повернутись з виїзду, до пів на третьої ремонтувати, бо могли щось відбити у темноті в лісі, лягали спати, а о четвертій вже вставати. Я хотів повернутися назад на службу, щоб ремонтувати автомобілі хлопцям".
У січні 2023 року біля селища Торське на Донеччині Владислав підірвався на міні та втратив ногу.
"Я наступив на міну, відірвало ногу. Я залишився стояти, втратив багато крові одразу, бо стояв секунд 20 чи 25. Коли я впав на землю і почав повзти, я ще сім метрів проповз. Сповз до пояса у воронкуКонусоподібне заглиблення в ґрунті, що утворилось внаслідок вибуху боєприпасу. від снаряда, схопив за хвостовикЗадня частина корпусу боєприпасу. снаряда, щоб підтягнутися, а вже сили зникли".
З останніх сил, сказав, почав кликати на допомогу побратимів.
"На останньому подиху сказав – як живі, поможіть. Розумію, що я кричу, вени вилазять, але я не чую голосу. Вийшло вижити ще й завдяки тому, що зміг якісно надати собі допомогу й завдяки хлопцям, що також знали тактичну медицину, бо в моїй бригаді підготовка була добра. Тому зберіг ногу нижче коліна, а не відрізали її вище".
Боротьба за життя: Тернопіль, 27 операцій та клінічні смерті
Після поранення Владислав Білецький переніс 27 операцій, лікувався у Тернополі та мав мрію – знову ходити.
"Щоразу, як везли в операційну, а сонце освітлювало черепицю, дахи – такий колір гарний, я розумів, що хочу погуляти там. І я їм пообіцяв всім – як стану на протез, одразу приїду й вони мене поведуть гуляти містом".
Зі слів ветерана, у шпиталі схуд на понад 30 кілограмів.
"За 27 втручань. Як приїхав, було 89 кілограмів, а на реабілітації – вже 56. Дякувати Богу, врятували й залишили ногу нижче коліна, тому що було багато інфекцій та бактерій, які виробляли стійкість до антибіотиків".
Окрім втрати ноги, боєць отримав множинні осколкові поранення, зокрема руки.
"Осколок зайшов на два сантиметри, плаский, розколов дві фаланги, зірвав шкіру повністю. Руку наростили. У кожному суглобі уламки, плюс ще 140 у ногах".
У шпиталі, сказав, переніс дві клінічні смерті – зупинку серця та дихання.
"Пам’ятаю, як поклали на каталку і забрали в реанімацію, бо була перша зупинка. Клінічна смерть. Як у фільмах – світло, чую пищать прилади, тільки почув як голка в хребет зайшла. І десь немає (втратив свідомість – ред.). Чую якась колотнеча – вводь, швидше, колеса торохтять. І вже в ліфті – кліпай, кліпай, живий".
Владислав Білецький після операції (ліворуч) та на реабілітації (праворуч). Тернопіль, 2023 рік. Владислав Білецький
Під час лікування Владислав почав ділитися своєю творчістю – читав власні вірші лікарям прямо на операційному столі.
"Так я вперше показав це людям, виклали відео в мережу – розбудили, і я просто читаю їм вірша. Медсестер, лікарів повна операційна й передопераційна кімната".
На відео, знятому лікарями в операційній шпиталю, Владислав Білецький читає вірші про Україну, побратимів та перемогу над ворогами.
"Ми покажемо, хто справжній звір, – ти молитимеш краще подохнути скорше. Коли виплеснемо лють – ой, повір. Бо коли вкрали мир, а на взамін – кров та муки, от тоді й прокидається той лютий звір".
Повернення до цивільного життя
На протезі та попри часткову втрату зору й слуху, Владислав Білецький хотів повернутись на службу – відмовила військово-лікарська комісія. Тому віг знайшов себе у новій справі.
"Я розумів, що ми робимо потрібну й правильну справу, хотів якусь користь приносити. Бо коли мене звільнили, я не розумів, що мені робити, тому що все, що я вмію – я три роки був на війні ".
Після протезування ноги ветеран працює інструктором з тактичної медицини у центрі підготовки громадян до національного спротиву.
"Чому б і ні. Можливо, комусь знадобиться".
Владислав Білецький проводить заняття з тактичної медицини. Кропивницький, березень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Крім інструкторської роботи, Владислав займається спортом та бере участь у змаганнях серед ветеранів та військових, а також мріє з родиною переїхати у власний будинок, бо нині житло вони орендують.
