Відомий журналіст Микола Несенюк торкнувся теми селекційної роботи футбольних клубів.
Микола Несенюк
«Гарячка футбольного „підсилення“ настає у нас із регулярністю зміни пори року. Колись, у давні вже часи, наші футбольні команди „підсилювалися“ в основному взимку, закінчивши черговий чемпіонат і готуючись до нового. Тепер, через те, що у нас фактично по два чемпіонати на рік — осінній та весняний, гарячка настає двічі — у липні-серпні, та у січні-лютому.
По-справжньому серйозних команд ця хвороба майже не зачіпає: є власні вихованці, які рвуться до основного складу, є кілька новачків, яких перед цим довго „вели“, визначаючи необхідність їхнього запрошення. Тож чим менше у команди новачків, які досі грали за інші команди, тим більш потужно вона виглядає. І не тому що нові гравці не потрібні. Колись давно, один із тренерів „Динамо“ на моє запитання, які позиції в команді він хотів би підсилити новими гравцями, відповів коротко: Всі! Те ж саме вам скаже кожен тренер, навіть Гвардіола, у якого в складі дві збірні світу. Відмінність згаданого Гвардіоли від наших тренерів у тому, що він може(!!!) це зробити — у його команди є і гроші, щоб викупити трансфер чи не любого футболіста, і престиж — хто не хоче грати у одній з найкращих команд світу?
У наших тренерів цього немає. Тому слід вибирати — або виховувати власну зміну, вкладаючи кошти у клубну футбольну школу, або „розводити“ власника на „придбання“ сумнівної якості гравців. Чому сумнівної? Тому що справді якісний футболісти нині менш ніж за двадцять мільйонів євро до нашої команди не перейде. А такого „підсилення“ нині не може собі дозволити в Україні практично ніхто.
Як наслідок напередодні поновлення чемпіонату ми спостерігаємо як окремі команди набирають новачків оберемками, як кажуть „під задачу“. Досвід показує, що нічого путнього з цього ніколи не виходить. Справді вписатися у команду може хіба що один або два футболісти, але це у найкращому випадку. Частіше новачки більше розвалюють команду, ніж її підсилюють. Це чудово знає кожен тренер. То звідки тоді береться оця регулярна „гарячка“?
Причина одна — бажання власника команди отримати результат вже! Тренер, який скаже, що для успіху команди потрібні роки послідовної роботи, може пакувати валізи! Єдиний шлях — просити про „підсилення“, яке, звісно, коштує грошей. Грошей на справді якісних футболістів українські власники тепер не мають, тому їм везуть з усього світу численний футбольний „неліквід“. І це не лише наша біда — подивіться на провідні команди скромної Молдови чи ще більш скромної Латвії! За їхніми складами можна вивчати географію, що не зайве людям, що присвятили життя футболу і не мали часу на інше. Про футбольних агентів мовчу — до цього болота краще не наближатись.
Як наслідок у найближчі місяці ми побачимо в нашому футбольному чемпіонаті протистояння між тими командами, які, розуміючи сучасні реалії, спираються здебільшого на власні сили, і тими, хто терміново „підсилився“ численними новачками. Я би одразу віддав перевагу першим, якби не той факт, що далеко не все і не завжди в нашому чемпіонаті вирішується на футбольному полі. Принаймні так було до зміни футбольної влади. Що буде тепер — побачимо!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
