За інформацією: Суспільне Вінниця.
Цьогоріч виповнюється 40 років від дня аварії на ЧАЕС. Іван Опушко з Вінниці поїхав у зону відчудження 2 травня. Загалом побував там двічі: спочатку возив хімікати для дезактивації, потім будував саркофаг.
Родина Опушко. Суспільне Вінниця
Cуспільному чоловік розповів, пам’ятник "Жертвам Чорнобиля" — єдине місце, де він зустрічається з минулим. 1986 року йому було 26. Розповів, працював водієм на підприємстві “Вінниця ГОЛОВПОСТАЧ”.
Пам’ятник “Жертвам Чорнобиля”. Суспільне Вінниця"Той день був чудовий, теплий травневий день. 2 травня за мною прийшов посильний, машина була загружена хімією для дезактивації території. Їхав просто, бо треба було їхати, ніякого захисту не давали взагалі. Перший раз приїхали — в шортах і в майці, а туди приїхали і побачили що всі в хімзахисті, в масках, а ми як на пляж", — сказав чоловік.
Іван Опушко. Суспільне Вінниця
Друга поїздка до Чорнобильської зони була вже за місяць. Іван Опушко працював на будівництві саркофага. За словами ліквідатора, зона відчуження тоді виглядала як місце, яке раптово спорожніло. Евакуація, хаос і розгубленість людей, — ось, що відклалося у пам’яті.
"Рівень радіації там зашкалював. Дали камаз-міксер, я возив бетон, будували саркофаг. Мене вразив хаос в населених пунктах, не було організованості, все змішалось…люди їхали в нікуди. Речі не давали брати, тільки першої необхідності", — сказав Іван Опушко.
Родина Опушко. Суспільне Вінниця
Вдома на Івана чекала дружина Валентина. Тоді, розповіла жінка, не усвідомлювала, куди саме він поїхав.
"Не переживала, бо ніякої інформації не було. Відрядженя це не перше. Не було сказано, що це було на аварію в Прип'ять на ЧАЕС. Було відрядження до Києва, а в Києві вже далі продовжували їм ці листи на відрядження", — сказала жінка.
Перші тривожні симптоми з’явилися за пів року.
Іван Опушко. Суспільне Вінниця"Зміни побачили десь протягом 6-7 місяців, тому що людина відносно молода і, вибачте, тиск піднімався, кровотечі носові, загальна слабкість. Не було якихось показів, не бралося до уваги це відрядження взагалі. Не було показів якихось таких відкритих, щоб можна було сконцентрувати увагу, що це дійсно є наслідки того відрядження", — сказала Валентина.
За словами дружини ліквідатора, роками наслідки лише посилилися. Хвороби, інвалідність, боротьба за життя триває і досі.
Родина Опушко. Суспільне Вінниця"Мирний атом перекреслив все моє життя. У нас є чітка грань, межа до і після. Це все, що я можу сказати. Тому що, по-перше, він в дуже молодому віці став інвалідом першої групи, але найстрашніше те, що дитина також народилася зі страшними вадами", — сказала жінка.
