За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Відкриття Алеї Героїв у Гуківській громаді на Хмельниччині. 29 серпня 2023 рік. Фото: Суспільне Хмельницький
Алею Героїв на честь загиблих військовослужбовців відкрили сьогодні в Гуківській громаді, на перетині Хмельницької та Тернопільської областей. Там поставили п’ять портретів загиблих військових родом з громади, розповів Суспільному Гуківський сільський голова Петро Ільницький. За його словами, місце обрали поруч із пам'ятним хрестом командиру УПА Роману Шухевичу та пам’ятником невідомому солдату, загиблому в Другій світовій війні.
Ольга Череповецька — вдова загиблого військовослужбовця Юрія Череповецького, що був родом з Гуківської громади. Її чоловік у 2022 році під Бахмутом отримав поранення, яке виявилось несумісне з життям. Вона згадує останню розмову з чоловіком у шпиталі.
Ольга Череповецька — вдова військовослужбовця, який у 2022 році під Бахмутом отримав несумісні з життям поранення. Фото: Суспільне Хмельницький
"Я до нього підійшла, а він м'ячик такий резиновий маленький тримає в руці. В нього не було вже сили його стискати, але лікарі сказали, щоб він розробляв ним руку. І коли я підійшла до нього, він сказав: "Олечко, прошу тебе, не плач, ти будеш сильною, ти витримаєш все. Знаєш, що саме обідне? Що я вже прожив майже життя, мені сорок вісім років. Але там гинуть наші діти, наші сини. І я не хочу, щоб вони тримали зброю в руках. Я хочу, щоб вони тримали м’ячики щастя, добра і світла", — згадує зі сльозами Ольга Череповецька.
Валентина Мелимука з Гуківської громади у російсько-українській війні втратила сина Сергія. Фото: Суспільне Хмельницький
У Валентини Мелимуки на Алеї Героїв — портрет сина, Сергія. Він – кадровий військовий. До моменту загибелі в 2015 році, розповідає жінка, 16 років прослужив в батальйоні "Тиса" сапером. Загинув біля Станиці-Луганської.
"Останні слова його були, як він їхав у відрядження туди, на Схід, подзвонив і сказав: "Мамо, я в Києві". Питаю: "Сергію, ти куди їдеш?". Відповідає: "Туди, де був. Мамо, не журися, вже все страшне позаду. Я тільки на два місяці", — плаче жінка.
Військовослужбовець Анатолій Лужняк сьогодні підіймає прапор на відкритті Алеї Героїв. Серед портретів є і його дядька Василя Передерка. Той, розповідає, служив в армії за контрактом з 2014 року. У 2018 році звільнився, але потім вирішив повернутись назад до війська. Загинув у 2022 році на Бахмутському напрямку.
"Мене забирали на строкову службу, а він через місяць зателефонував і сказав: "Я вертаюсь. Вдома не те сидіти". Вони вже звикли воювати, військові є військові", — каже племінник.
Місце Алеї Героїв з портретами п’яти загиблих військовослужбовців Гуківської громади — перетин Хмельницької та Тернопільської областей. Неподалік розташовані пам’ятний знак та ймовірне місце поховання командира Української повстанської армії Романа Шухевича та Пам’ятник невідомому загиблому солдату в Другій Світовій війні, розповідає Гуківський сільський голова Петро Ільницький.
"Ми вирішили, щоб був такий зв'язок поколінь, щоб це місце набуло більшої історичності. Аби воно передавало оту боротьбу нашого народу за незалежність, ми вирішили саме тут облаштувати цю алею", — каже посадовець.
Далі згадує свого товариша, портрет якого також є на Алеї Героїв — Віталія Векліча.
"Коли в 2022 році розпочалась війна, він все залишив і пішов на фронт. Він був тоді в рейсі, автомобілем, був далекобійником. Залишив автомобіль і пішов воювати", — згадує Петро Ільницький.
Сільський голова говорить: на Алеї залишили місце для портретів інших загиблих героїв. Але він дуже сподівається, що ці п’ять військовослужбовців будуть єдиними, чиї портрети тут стоятимуть.
