У Харкові більше топонімічних назв, пов'язаних з Росією, ніж в інших містах України
Харківська область — аутсайдер із дерусифікації серед інших українських регіонів. Чверть територій потрапила під окупацію, в інших громадах на перейменування вулиць немає обо часу, або політичної волі. Але, незважаючи на ракетні удари та обстріли, процес звільнення від російських топонімів йде.
Першим містом області, яке провело масштабну дерусифікацію, стала Мерефа. Там перейменували 62 вулиці, названі переважно на честь російських діячів культури. Ще кілька громад готують громадські слухання щодо перейменувань. Втім, експерти з топоніміки вважають, що процес пригальмовується через брак політичної волі.
Перша ластівка дерусифікації
Мерефа — перше місто Харківської області без Гагаріна та Лєрмонтова. Замість них будуть Панас Мирний та Леонід Каденюк. Вшанували також Героїв Крут, Козаків-Богданівців (героїв боротьби за незалежність 1917 року) та Героїв-Мереф’ян. Також одній з вулиць присвоєно назву Мереф’янської фортеці. Міська рада підійшла до перейменування зважено, депутати радилися з експертами Харківської топонімічної групи.
«Місцеві громадські діячі та депутати, які займаються цим питанням, консультувалися з нами. Перелік не викликає заперечень, перейменуванню передувала довга пам’ять вшанування героїв Української революції. Залишились деякі вулиці, наприклад Бєлінського, але Мерефа показала приклад і врахувала точку зору активістів, які опікувалися цим питанням», — розповіла UA-NEWS.in.ua Марія Тахтаулова, начальниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті та співзасновниця Харківської топонімічної групи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи винен Пушкін? У Харківській мерії не хочуть прибирати з вулиць ім’я російського поета
Обговорення щодо перейменування вулиць тривають і в Змієві. Міськрада цієї фактично прифронтової громади знайшла час, аби винести на обговорення кілька топонімів. Місцевим мешканцям пропонують придумати нові назви для вулиць Піонерської, Колгоспної, Суворова, Кутузова і кількох інших. Чайковського та Гагаріна вирішили поки що не чіпати.
Ініціює дерусифікацію і виконком Люботинської міської ради. Там вирішили перейменовувати в основному топоніми, які пов’язані з російськими містами. Наприклад, провулок Бєлгородський пропонують назвати провулком Загону «Азов», а в’їзд Воронезький назвати на честь 92-ї бригади. У Краснограді ще в травні перейменували дві вулиці: Московську — на вулицю Незалежності, а вулиці Горького повернули історичну назву — Покровська. У селищі Кегичівка Красноградсько району знесли пам’ятник російському письменнику Максиму Горькому. У Нововодолазькій громаді ініціювали громадське обговорення. Місцевим жителям пропонують перейменувати вулиці, названі на честь російських діячів та міст. Серед запропонованих назв — Захисників України, Івана Богуна, В’ячеслава Чорновола, Леся Курбаса, Скіфська, Іллі Мечнікова, Волонтерська, Конституції та Миколи Амосова.
На цьому поки що все.
Немає волі
Процес дерусифікації в Харківській області йде найповільніше в Україні. Такі висновки зробили активісти проєкту «Декомунізація. Україна», які відслідковують процес перейменувань топонімів у всіх областях країни. Найгірша ситуація в Харкові. І це при тому, що Харків — місто, де найбільше в Україні назв вулиць, що так чи інакше пов’язані з Росією. Експерти нарахували більше 500 топонімів, які потребують перейменувань.
«Хоча Київ і більший за Харків, там менше топонімів, що пов’язані з Росією — близько 400. На подив, Одесі дуже далеко до Харкова — там ще в 90-ті роки провели масштабне перейменування, коли вулицям повертали історичні назви. Залишилось ще приблизно 200», — розповів UA-NEWS.in.ua співзасновник проєкту «Декомунізація. Україна» Вадим Поздняков.
Активісти неурядової організації час від часу звертаються до місцевих рад із листами, де просять ініціювати перейменування топонімів. До керівників громад Харківської області ще не писали, каже Поздняков, бо вирішили почати з західних регіонів, де процесу перейменування вулиць не заважає війна. Хоча і в Харківській області, на його думку, є такі громади, у яких дерусифікацію можна було б провести досить безболісно.
«Зміївська громада майже прифронтова, але вони ініціювали процес перейменувань. А от Кегичівська та Зачепилівська громада нічим не відрізняються від сусідніх громад Полтавщини, із якими межують», — каже активіст.
Керівникам громад просто бракує політичної волі, вважають у Харківській топонімічній групі.
«Гроші не можуть бути причиною, бо заміна дошок з адресами відбувається планово, це робиться постійно, на це виділяють гроші з бюджету. Заміна документів фінансування додаткового не потребує. Причина — немає політичної волі», — припускає Марія Тахтаулова.
Саме через це процеси дерусифікації, які вже було почалися в кількох громадах Харківщини, зараз пригальмувалися. У Валках ще навесні заявляли про готовність змінити російські назви, але далі обіцянок справа не пішла. У Харкові міськрада обмежилась перейменуванням кількох вулиць, але на останню сесію топонімічні питання взагалі не виносились. Вадим Поздняков має сподівання, що до 14 жовтня, Дня захисників і захисниць України, депутати зберуться та перейменують кілька вулиць міста на честь оборонців Харкова — відомих військових та громадських діячів, які цього року загинули на війні з Росією. Із такою пропозицією він звернувся до депутатів міськради.
