За інформацією: Суспільне Вінниця.
Іван Недобрик — ветеран російсько-української війни. У червні 2022 року чоловік отримав кульове поранення хребта на Донецькому напрямку. Іван розповів, що за три роки реабілітації досяг найвищого рівня і, щоб покращити стан, йому потрібен нейростимулятор, на який чоловік нині збирає гроші.
Свою історію Іван Недобрик розповів кореспондентам Суспільного.
За словами ветерана війни Івана Недобрика, за допомогою нейростимулятора йому легше буде рухати кінцівками, виконувати вправи, поратись із побутом та займатись спортом.
Іван Недобрик, ветеран російсько-української війни. Житомир, 16 січня 2026 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
"Це моя мета, це моя ціль, це моя мрія в житті — відновитися. Особливо мені подобається ходити. В мене це добре виходить останнім часом, але для покращення цього результату потрібен нейростимулятор", — сказав ветеран.
Ветеран війни Іван Недобрик проходить реабілітацію після поранення. Житомир, 16 січня 2026 року. Суспільне Житомир
Іван Недобрик розповів, що цей пристрій допоможе йому самостійно пересуватися, адже буде стимулювати м’язи, тримати ноги рівно і в тонусі ноги, і можна вже далі відновлювати рух ніг.
Ветеран війни Іван Недобрик проходить реабілітацію після поранення. Житомир, 16 січня 2026 року. Суспільне Житомир
За словами Івана, раніше він користувався нейростимулятором українського виробництва. Завдяки йому чоловік самостійно рухав ногами, проте пристрій вийшов з ладу і тепер ветеран збирає гроші на інший, американського виробництва.
"Американський нейростимулятор безпровідний та має гарантію роботи 25 років. Він потужніший, в нього більше електродів. Якщо в українському 4-6 електродів, то тут від 12 і більше. Більше ділянок оболонки спинного мозку будуть задіяні, більше м’язів", — пояснив Іван.
Читати ще
Читати ще
На фестивалі “Поліський Дракон” зібрали 30 тисяч гривень на нейростимулятор для ветерана Івана Недобрика
Станом на 16 січня 2026 року Іван зібрав 776 тисяч гривень. За його словами, для купівлі пристрою, встановлення та реабілітації після операції потрібно зібрати ще 430 тисяч гривень.
Поранення Іван Недобрик отримав 20 червня 2022 року на Донецькому напрямку.
"Я близько двох років лежав. Я був за кордоном, було дуже важко відновитися. Останні вісім місяців я активно займаюся реабілітацію, кожного дня стараюсь і маю певні успіхи", — сказав ветеран війни.
Ветеран війни Іван Недобрик проходить реабілітацію після поранення. Житомир, 16 січня 2026 року. Суспільне Житомир
Олександра Дикун, асистентка фізіотерапевта, розповіла про досягнення Івана за час реабілітації.
"Ми починали з вертикалізатора. Це було для нього найлегшим. На даний момент ми вже ходимо, надягаємо ортези, ходимо на ходунках. Для Івана це той рівень, якого він хотів досягнути, але, на жаль, нам потрібен ще нейростимулятор, щоб була ходьба краща, щоб нейростимулятор посилав додаткові імпульси. Тоді йому буде краще пересуватися, пересідати як з автомобіля, так і зі стільця. Це мінімум", — сказала Олександра Дикун.
Олександра Дикун, асистентка фізіотерапевта. Житомир, 16 січня 2026 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
Нейростимулятором користується ветеран Артем Рудень. Чоловіку встановили цей пристрій півтора року тому. Артем розповів, що завдяки нейростимулятору він зміг рухати ногами.
"Що він повинен робити — це прибирати біль, спастику. Він створений більше для цього. А те, що він додає відновлення тазових органів, м’язів, рухів, це не доказово, але я вже це пройшов на собі. Руху в мене не було. Зараз в мене є рух в ногах, скорочуються м’язи, покращились тазові органи. Допомагає. Гарантія роботи нейростимулятора — 25 років. А скільки він проробить — може й 30 років", — сказав Артем.
Ветеран війни Артем Рудень. Житомир, 16 січня 2026 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
Артем Рудень — засновник благодійного фонду "Шокер", який допомагає ветеранам зі спинальними травмами. Він ініціював збір грошей на нейростимулятор для Івана.
"Увага суспільства більше прикута до ампутацій кінцівок. Дуже рідко в новинах — про черепно-мозкову травму, а спинальна травма — це як замкнене коло. Людину посадили в крісло колісне, навчили себе обслуговувати — і все, більше не займаються. Я вирішив для себе, що так як я це все пройшов, я бачу результати, тому ми почали допомагати хлопцям зі спинальними травмами", — сказав Артем Рудень.
