За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Фото: Суспільне Хмельницький
М’які іграшки допомагають дітям позбутися тривожних настроїв в умовах війни. За словами психологині Антоніни Козак, за місяць існування проєкту (кімнати терапії іграшкою) відкрито в понад півсотні міст України та Європи.
Як м’яка іграшка формує у дітей почуття безпеки Суспільному розповіла психологиня Антоніна Козак.
Ольга із сином Богданом прийшли до кімнати терапії іграшкою аби обрати собі м’якенького помічника. Мама каже, іграшка допоможе малому відчувати себе безпечніше, особливо під час повітряних тривог. З початком повномасштабної війни родина зі Славутича знайшла прихисток у Хмельницькому.
"Богдан довго не хотів нічого, соромився. Але цього баранчика обрав, бо у нас вдома залишилася така сама подушка-баранчик, тільки більшого розміру. Тому він обрав саме її. Буде, як пам’ятка про нашого баранчика. Привеземо потім йому дитинку", — розповідає відвідувачка Ольга.
Богдан зі Славутича обрав собі баранчика, який нагадує іграшку з дому. Фото: Суспільне Хмельницький
"В нас більший, але вдома, не знаю де лежить. Нормальний такий він", — каже відвідувач кімнати терапії Богдан.
Кімната з безліччю іграшок, в яку можна прийти та безплатно забрати додому ту, що сподобалась — мрія кожної дитини, розповідає психологиня Антоніна Козак.
"Кожна людина родом з дитинства. Іграшка – це про дитинство, це про безпеку. Якби нам важко не було, а зараз усім діткам України важко — у них такий довготривалий стрес. І щоб їх вивести з цього, їм потрібна якась допоміжна терапія",— розповідає психологиня Антоніна Козак.
«Кімната терапевтичної іграшки» — це волонтерський проєкт благодійного фонду «Рокада». Він спрямований на психологічну підтримку дітей в умовах війни. Талісман проєкту — єдиноріг Рокася.
Талісман проєкту — єдиноріг Рокася. Фото: Суспільне Хмельницький
"Дітки приходять до нас, ми проводимо заняття. Вони, наче приходять у таку чарівну кімнату. Вони не йдуть до психолога, вони йдуть у кімнату, де можна знайти собі друга. Спочатку знаходять собі помічника, саме ту іграшку, яка припадає їм до душі. А потім ми вже наділяємо якоюсь чарівною силою цю іграшку. Розповідаємо чому саме ця іграшка. Можливо згадуємо якісь моменти, пов'язані з іграшками", — каже Антоніна Козак.
Семирічна Маша полюбляє ведмедиків. Більшість із них, каже, залишились вдома у Києві. Наразі дівчинка з мамою та братиком переїхали до Хмельницького. Маша прийшла до кімнати терапії іграшкою з улюбленим ведмедиком Теді, обирати для нього друзів.
У кімнаті іграшок дитина може обрати собі будь-яку іграшку та зробити її своїм другом. Фото: Суспільне Хмельницький
"Маленького ведмедика я обрала, та ось таке курча я обрала. Це – Теді, цей буде – міні Теді. Вони мене захищають від монстрів. Від монстрів під ліжком. Я коли спала, трохи якось боялася",— розповідає Маша Копчан.
М’яка іграшка додає дітям відчуття безпеки, говорить психологиня. Кімната працює, як стаціонарно, так і виїжджає у громади області. Поповнюють бібліотеку іграшок небайдужі люди.
"У даній кімнаті терапії іграшкою зазвичай м’які іграшки, бо вони саме про оцю безпеку, про тактильні відчуття, про якесь тепло. Дуже вдячні, коли нам приносять вже випрані. Всі іграшки наразі тут чисті, спеціальною лампою оброблені. Потреба в іграшках у нас є завжди", — розповідає психологиня.
