Власники збанкрутілих банків, що завдали збитків державі, повільно, але впевнено наближаються до притягнення до відповідальності за свої дії. Колишній власник Приватбанку Ігор Коломойський, який разом з партнерами вивів з установи понад $5,5 млрд, уже перебуває в СІЗО в Україні, колишньому власнику банку Фінанси і кредит Костянтину Жеваго напередодні у Франції вручили підозру у справі про виведення понад півмільярда гривень. Логічним наступним кандидатом на вручення підозри, а можливо й затримання і подальшу екстрадицію є колишній власник Дельта банку Микола Лагун. Суми завданих ним збитків в десятки раз перевищують цифри у справі Жеваго, обставини справ дуже подібні, а успішний кейс допиту за кордоном мав би підштовхнути правоохоронні органи до більш активних дій щодо Лагуна.
19 березня Офіс Генерального прокурора повідомив про вручення підозри Костянтину Жеваго та його допит у якості підозрюваного на території Франції у справі про виведення зі збанкрутілого банку “Фінанси і кредит” понад півмільярда гривень через фіктивні позики підставним особам. Олігарху інкримінують створення та керівництво злочинною організацією; організацію розтрати майна в особливо великих розмірах у складі злочинної організації; легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Новиною є не факт переслідування Жеваго через банкрутство і розтрату коштів вкладників “Фінанси і кредит” – цю справу розслідують уже понад сім років. Однак вперше правоохоронцям вдалось “дотягнутися” до олігарха такого рівня за кордоном – і не просто вручити підозру, а допитати в якості підозрюваного (ймовірно, на території консульства чи іншої дипломатичної установи).
Захист Жеваго і він сам у коментарях для ЗМІ зазначили, що йдеться не про нову підозру, а про ту, що була підготовлена Державним бюро розслідувань ще у 2024 році. Тобто де-факто новим був виключно факт допиту за кордоном. Примітно, що сам підприємець, за його словами, раніше домагався організації такого допиту, аби довести свою невинуватість та необґрунтованість закидів з боку правоохоронців. Проте це аж ніяк не применшує важливості прецедента, створеного ОГП, ДБР і самим Жеваго для інших потенційних фігурантів, що можуть пройти цей “шлях”.
Два банкіра
Очевидним “першим кандидатом” для цього є Микола Лагун, колишній власник збанкрутілого Дельта банку. Його “доля” в багатьох моментах повторює “долю” Жеваго, а відтак аналогії і схожі підходи були б логічним кроком з боку правоохоронних органів.
По-перше, як і у випадку Жеваго та банку “Фінанси і кредит”, щодо Лагуна і “Дельта банку” правоохоронні органи розслідують схожі кримінальні справи про виведення коштів, шахрайство, злочинні організації у вигляді правління та представників близького оточення, які допомагали ухвалювати злочинні рішення про виведення коштів. Загальна сума збитків, завданих Лагуном, оцінюється в понад 1,5 млрд доларів. Це в сто разів більше, ніж сума, через яку вручили підозру Жеваго. Тільки Фонд гарантування вкладів судиться з екс-банкіром і його оточенням за суму в збитків у понад 23 млрд грн. Численні справи обох підприємців тривають роками і особливо не зрушуються з місця завдяки затягуванню з боку адвокатів, судів та відсутністю політичної волі до їх завершення.
Разом в розшуку
По-друге, як і Жеваго, Лагуна оголосили в міжнародний розшук саме у справах, що стосуються розкрадання коштів рефінансування. Попри те, що він не живе в Україні, Жеваго все ж “наздогнала” одна з перших підозр, підготовлених ще в 2019 році – на її підставі його затримали правоохоронні органи Франції у 2022 році на курорті в Куршевелі. Згодом французький суд звільнив його під заставу в 1 млн євро, а уже за два місяці апеляційний суд відмовив в екстрадиції в Україну. Це рішення було згодом підтверджене Верховним судом Франції в листопаді 2023 року. Це не завадило ДБР оголосити нову підозру в травні 2024 року – і знову запитати про екстрадицію після того, як суд в Україні заочно взяв Жеваго під варту. В жовтні 2025 року паризький суд знову відмовив в екстрадиції. І от тепер, у березні 2026 підприємцеві вручили “стару” підозру і допитали його уже в цьому статусі. Є дані, що Жеваго міг прибути на допит в зовсім іншій справі – господарчій суперечці щодо одного з його активів в Україні, і не розраховував на отримання підозри у кримінальному провадження. Проте факт залишається фактом: українська сторона здійснювала низку проактивних дій, щоб його “дістати”.
З Лагуном ситуація відмінна. Йому підозру щодо розтрати коштів НБУ через фіктивні кредити на 1 млрд грн. вручали ще в Україні, в його маєтку після обшуку. Тоді суд ухвалив рішення залишати Лагуна під домашнім арештом. Він покинув Україну за незʼясованих обставин уже під час повномасштабного вторгнення, в 2022 році, і тепер проживає у Відні. В міжнародному розшуку екс-банкір з жовтня 2024 року. Його місце перебування правоохоронним органам відоме: Лагун сам заявляв про нього під час судових процесів, в які включається онлайн, проживання у Австрії підтверджували і його адвокати.
Проте ані про звернення щодо Лагуна по міжнародну правову допомогу, ані про офіційні запити про екстрадицію його з цієї країни публічно невідомо. Як показує практика з Жеваго, “при бажанні” навіть заборона місцевого суду не є перешкодою для правоохоронців, щоб звертатися по екстрадицію повторно. І це при тому, що щодо екс-власника “Фінанси і кредит” є цілком обґрунтовані підстави вважати, що є наявними політичні переслідування (тобто шанси “дістати” його з-за кордону дуже примарні, але правоохоронні органи все одно на це йдуть). Натомість Лагун є політично “нейтральною” фігурою – публічно не помічений в фінансуванні політичних партій чи опозиційних до влади поглядах. Тож запит на його затримання та екстрадицію взагалі не мав би становити жодної політичної проблеми.
Санкції за співпрацю з росією
По-третє, і Лагун, і Жеваго перебувають під санкціями за співпрацю з росією. Жеваго закидали, крім виведення коштів з “Фінанси і кредит”, його тісні звʼязки з Росією, зокрема, з підсанкційним російським олігархом Олексієм Федоричевим. Крім того, підконтрольна Жеваго група компаній “Ferrexpo” могла співпрацювати з РФ: “Автокраз” експортував до росії вантажівки, “Росава” та “Преміорі” – автошини, які ще в 2022 році постачалися до так званих “Л/ДНР”.
Причиною санкцій для Лагуна стали, ймовірно, його російський паспорт, звʼязки із “правою рукою” путіна і переговірником з економічних питань в США Кірілом Дмітрієвим, його активи, що працюють на окупованих територіях і сплачують податки до російського бюджету, фінансуючи армію агресора. Жеваго свої санкції безуспішно оскаржував, намагаючись довести політичне переслідування. Лагун – лише на початку цього шляху. Проте доказів його співпраці з росіянами, схоже, суттєво більше. А відтак шанси на успішне скасування санкцій мінімальні. Інше питання, що у Лагуна та його близьких є російські паспорти, тож його “запасний аеродром” – це росія. В той час як Жеваго знаходиться в росії під санкціями з 2018 року.
Для Жеваго санкції і кримінальне переслідування стали суттєвим ударом по статкам: десятки його підприємств, включаючи Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, передано до АРМА, АвтоКраз передали в тимчасове управління Міноборони. Також у підприємця фактично забрали декілька десятків обʼєктів нерухомості і майнових комплексів. Ба більше, в серпні 2025 року Високий суд Англії заморозив активи Жеваго за кордоном до виконання рішення місцевого суду в Україні про повернення 1,6 млрд грн боргу перед Нацбанком.
Із Лагуном, збитки від діяльності якого кратно перевищують епізоди, що їх закидають Жеваго – такого не сталось. Численні публікації ЗМІ про земельні латифундії екс-власника Дельта банку в Івано-Франківській та Київській областях, іншу нерухомість та активи – призводять лише до того, що Лагун встигає переоформити частину бізнесу на “фунтів”, а частину продати. Не йдеться також і про арешт активів за кордоном, хоча у самих же матеріалах кримінальних справ йдеться про виведення коштів рефінансування НБУ та коштів вкладників саме на закордонні рахунки. Фонд гарантування вкладів свого часу не проявив бажання інвестувати ресурси у розшук активів Лагуна по світу. При тому, що підстави для заморожування активів через суд в Лондоні, були і залишаються цілком реалістичними.
Натомість, судячи з усього, пошук активів здійснила група компаній Фокстрот, що в 2024 році відсудила у Лагуна понад $117 млн. На одні тільки юридичні послуги екс-власник “Дельти” витратив понад $2 млн. Натомість в Україні він неодноразово намагався виставити себе “голим як церковна миша” і оголосити про особисте банкрутство як фізособи, щоб списати з себе не менш як 6 млрд грн боргів за особистими поруками за кредитами “Дельти” перед державними банками.
***
Досвід роботи правоохоронної і судової системи в кейсі Костянтина Жеваго доводить, що за наявності бажання та необхідної мотивації цілком реальним є знайти підозрюваного в економічних злочинах підприємця на території європейської країни, вручити йому підозру, допитати як підозрюваного, розшукати, арештувати, частково взяти в управління його активи, заблокувати рахунки, заморозити активи в світі через механізми Лондонського суду. Тож постає відкрите питання: чому протягом останніх дванадцяти років з моменту виведення “Дельта банку” з ринку і початку відповідних розслідувань щодо Лагуна жоден з таких напрямків роботи не був доведений до логічного завершення, а деякі навіть не починали здійснюватися? І хто повинен понести відповідальність за те, що збитки, нанесені державі в сумі понад 50 млрд грн. так досі й не почали покриватися, а фігурант розслідувань “сміється в обличчя” всій правоохоронній і судовій системі України з комфортної квартири у Відні?
