За інформацією: Суспільне Чернігів.
Євгеній Сірий. Суспільне Чернігів
"Били батька, приставляли зброю до його грудей"
29 березня кілька машин із російськими військовими приїхали до села. Євгеній каже: батько розумів, що росіяни його шукатимуть, і вирішив поїхати до старостату, аби не наражати на небезпеку односельців.
"Військові увірвалися до будівлі старостату, одразу почали поводитися нахабно, агресивно. Вони, за свідченням очевидців, били батька, приставляли зброю до його грудей, намагалися увірватися у всі кімнати, робити обшук, виламували двері. Батько намагався бути спокійним і спокійно на це реагувати, хоча тиск на нього був дуже сильний: і фізичний, і психологічний. Йому зав’язали руки, наділи на голову якийсь чи то мішок, чи то одяг зав’язали. Далі поїхали до нас додому, влаштували там обшук", — розповів Євген.
Анатолій Сірий. З сімейного архіву
Анатолій Сірий. З сімейного архіву
Після обшуків російські військові посадили чоловіка в машину і повезли в напрямку Городні. Там була окупаційна комендатура, де вже тримали голову Сновської громади Олександра Медведьова. Того дня Анатолія Сірого в селі бачили востаннє.
"Сказали, що якщо ми не розберемо завали, то вони будуть забирати чоловіче населення. Якщо розберемо – то відпустять Анатолія Олександровича. «Зв’язок» з окупантами в мене особисто був через секретаря Городнянської міської ради. Я телефоную на Городню, прошу: «Будь ласка, сходіть в комендатуру, скажіть, що ми завали розібрали, нехай відпускають Анатолія Олександровича. І спитайте ще раз за міського голову». Відповідь від них була така: «Якщо Сновськ розібрав завали, то старосту ми відпускаємо, чекайте. По міському голові в нас ще є питання, хай ще побуде». Але так ми старосту і не дочекалися", — сказала секретар Сновської міської ради Наталія Авдієвська.
Однак підтверджень, що Сірий був у Городні – нема, каже Наталія Авдієвська. Ті, кого таки випустили з комендатури, поверталися з травмами. Загалом у березні 2022-го зі Сновської громади російські військові викрали 11 цивільних, розповіла секретар міськради.
Наталія Авдієвська. Суспільне Чернігів
У пресслужбі прокуратури області нам повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення на території Чернігівщини російські військові затримали та незаконно утримували 526 цивільних. 21 людина досі в полоні.
Скільки цивільних перебуває у полоні
Як розповіла координаторка сімей цивільних заручників "Медійної ініціативи за права людини" Катерина Огієвська, станом на 27 травня їхній організації відомо про 1 719 цивільних заручників з усієї України, яких досі утримують росіяни. На Чернігівщини під час окупації затримали 42 людини. Досі в неволі залишаються 26. Цифри по Україні можуть бути в рази більшими, бо й досі на окупованих Росією територіях щодня зникають люди.
"Вони шукають просто усіх людей, тих, хто може коригувати, наводити або здавати координати. Тобто за співпрацю зі Збройними силами України – з таким підтекстом вони затримують людей. Так, вони їм перешкоджали, але це просто цивільне населення, яке не мало зброї, не носило форму Збройних сил України. Це просто місцеві, які були дійсно не раді і вони не приймали той факт, що на їхню територію зайшли військові РФ. Але щоб за це затримувати і вивозити на територію Росії умовно або навіть тримати в катівнях на тих місцях, де вони окуповували, – це порушення всіх норм і звичаїв війни. Цивільне населення не повинне страждати", — каже Огієвська.
Про багатьох цивільних, яких росіяни затримали ще два роки тому, і досі нічого не відомо. Але, каже Катерина Огієвська, буває і таке, що цивільних, яких затримують на окупованих територіях, згодом відпускають.
Катерина Огієвська. Суспільне Чернігів
Декого незаконно вивозять на територію Росії, там судять і саджають до в’язниць. Українських військовополонених і цивільних росіяни катують. Коли хтось просить про медичну допомогу – б’ють. Громадська організація спілкується з людьми, які повернулися з полону.
"В когось анорексія, в когось були зламані ребра і зрослися неправильно, людина через це страждає. В когось якісь розвинулися ще проблеми, у когось астма і так далі. Люди інколи виходять і навіть не можуть адаптуватися до денного світла, вони зір навіть так втрачають. Інколи людей ламають і вони беруть на себе якісь обвинувачення, чого вони дійсно не робили. Для того, щоб їх перестали катувати, мучити і знущатися над ними. Є і такі випадки", — каже Катерина Огієвська.
Також військовополонені і цивільні заручники зазвичай не можуть повідомити своїм рідним, де вони і що з ними.
Напрацьованого механізму з повернення цивільних заручників в Україні і досі нема, говорить Катерина Огієвська. Вона сподівається, що з поверненням цивільних допомагатимуть інші країни, як і з поверненням дітей. Хоча всіх цивільних заручників російська сторона має просто відпустити.
Читати ще
Читати ще «Всі зуби на місці? А нігті можете показати?»: Олексій Ануля з Чернігова поспілкувався з військовополоненими росіянами
Читати ще «Росіяни боялися заходити до нас в камеру»: нацгвардієць з ЧАЕС про полон, тортури й російський паспорт
Читати ще “Наше життя теж в полоні”: у Чернігові провели акцію на підтримку полонених нацгвардійців та бійців з «Азову»