За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Одна із експозицій майбутнього музею невинно закатованих, який католицька громада міста облаштовує у стародавньому кляшторі сестер-домініканок. Фото: Суспільне Хмельницький
На території римо-католицького костелу архистратига Михаїла, що у Кам’янця-Подільському, у колишньому кляшторі сестер-домініканок, облаштовують музей пам’яті невинно закатованих НКВДистами та нацистами в 1920-му—1945-му роках, розповів Суспільному єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії римо-католицької церкви України Леон Дубравський. За його словами, робить це католицька громада міста, аби повернути історичну справедливість.
Приміщення колишнього монастиря сестер-домініканок, поруч із костелом архистратига Михаїла, ще рік тому католицька громада вирішила реконструювати під реабілітаційний центр для українських військових.
"Це має бути центр для тих військових — поранених, покалічених духовно та фізично, які потребуватимуть допомоги та підтримки. Для усіх військових, не лише католиків. Бо ми не ділимо їх на католиків, православних, це було б неправильно", — розповідає єпископ Леон Дубравський.
Костел архистратига Михаїла з кляштором сестер-домініканок у Кам’янці-Подільському. Фото: Суспільне Хмельницький
Утім, коли робітники приступили до виконання будівельних робіт у кляшторі, то знайшли у його підземеллях чимало людських кісток.
Виявилося, що у 20-тих роках минулого століття у приміщенні монастиря радянська влада влаштувала в'язницю, а в його підземеллі — катівню. Німецькі нацисти під час окупації в 40-х роках зробили тут гетто, розповідає працівник, який разом із рештою будує тут реабілітаційний центр для військових.
"Бачили, скільки там кісток? Це тюрма була. Коли совєти прийшли, то з келій поробили камери. Коли прийшли німці, то тут зробили гетто, всіх євреїв сюди звозили, а потім розстріляли. Старші люди розповідають, що кров текла на скалу річкою", — каже чоловік.
Людські кістки, які знайшли під час виконання будівельних робіт, у колишньому монастирі сестер-домініканок у Кам’янці-Подільському. Фото: Суспільне Хмельницький
Інший працівник показує знаряддя катування — дошку з гострим залізяччям, яку знайшли у монастирі.
"Оце бачите? Це по плечах били чи по ногах, катували людей. Це понаходили, коли розкопували тут", — каже він.
Після таких знахідок, у кляшторі сестер-домініканок, окрім реабілітаційного центру, католицька громада вирішила облаштувати ще й музеї пам'яті невинно закатованих, говорить єпископ Дубравський.
"Все робить громада, влада — нічого. Збираємо кошти всюди, більшість — це пожертви людей. Їдемо за кордон, особливо до Польщі, знімаєм шапочку, стоїмо і просимо. Щоб показати, щоб наступне покоління, котре буде сюди приходити, задумалося: я не маю права вбивати людину. Бог не дав заповіді вбивати. Бог дав заповідь любити", — каже єпископ.
Єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії римо-католицької церкви України Леон Дубравський. Фото: Суспільне Хмельницький
Серед закатованих радянськими НКВДистами, зі слів єпископа Леона Дубравського, було й чимало священників римо-католицької церкви. Практично усі, хто був на теренах радянських, каже єпископ, були репресовані, тисячі не повернулися.
У приміщенні колишнього монастиря розкопали чимало людських кісток, деякі залишили для відвідувачів майбутнього музею, каже науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Валерій Сторчовий.
"Тут, саме в підземеллі, були поховані рештки тих людей, яких розстрілювали там в 30-х роках минулого століття, найбільше — в 1937 році. За деякими спогадами, наприклад, в день привозили до ста чоловік. Із цієї сотні двадцять відправляли в табори на північ, решта зникали безвісти. В 50-х—70-х роках проходили процеси з реабілітації цих людей і родинам приходили довідки про те, що їхні рідні незаконно розстріляні. Поодинокі науковці займаються цією проблематикою, тема відкрита і потребує ще глибокого дослідження", — каже науковець.
Знаряддя тортур, знайдене у колишньому монастирі, яке стане одним із експонатів майбутнього музею. Фото: Суспільне Хмельницький
Експонати для майбутнього музею невинно закатованих у кляшторі сестер-домініканок зараз приносять місцеві мешканці. Заступниця директора музею-заповідника Тетяна Карпова каже: теж намагаються допомагати такій ініціативі.
"Маємо власні фонди, які нараховують 160 тисяч експонатів. Наш історичний музей-заповідник і, власне, ми готові поділитися інформацією чи, скажімо, копію виготовити і в такому плані надати її для експозиції тут", — каже Карпова.
Музей у колишньому монастирі створюють повністю за гроші меценатів, тому коли буде його відкриття, наразі не може сказати ніхто.
