За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Дмитро Рубан під час військової служби. Фото: Дмитро Рубан
"Піхотна розвідка, артрозвідка, реактивна артилерія, ССО, піхота і знову повернувся в артилерію — всього шість спеціальностей", — каже боєць.
Дмитро Рубан під час військової служби. Фото: Дмитро Рубан
Дружина Дмитра Ірина каже, за таких умов побачитися вдається двічі на рік. Тому, коли чоловік приїжджає, то весь час намагаються проводити разом.
"Всі мої співробітники знали, що приїжджає чоловік. Моїй радості не було меж".
Дмитро Рубан з дружиною Іриною. Суспільне Тернопіль
Ірина каже, завжди хвилюється, коли чоловік на позиції:
"Завжди таблетки під руками і кава, бо інакше ніяк. Я йому завжди кажу: "З Богом, але щоб ти мені передзвонив, бо переживаю". Ми двоє залишилися без батьків, ще є пасинок".
Дмитро Рубан з дружиною Іриною. Суспільне Тернопіль
Позивний "Пума", каже Дмитро, отримав ще в 2014 році, коли з побратимами випадково заїхали на позиції противників.
"Ми розвернулися і тут нам в спину почали стріляти. Я ніколи не думав, що бігатиму так швидко в бронежилеті й повному обмундируванні вагою 30 кілограмів. І мені сказали: "ти бігаєш, як пума". Так і прив’язалося, з того часу я — "пума".
Військовий Дмитро Рубан з позивним «Пума». Суспільне Тернопіль
Повномасштабне вторгнення росіян розпочалося для воїна з оборони Києва, далі служив на Чернігівщині. Там вдалося взяти трофей — російську систему БМ-21 "Град". Її відремонтували і потім нею відбивали Харківщину.
"Нам сказали, що нам треба відбити тільки Балаклію, та вийшло так, що ми поїхали на цьому "Граді" і пішли в підпорядкування Да Вінчі, Героя України. Відбили Балаклію і вже не зупинилися, потім — котрнаступ і він був спонтанний, ніхто не очікував. До кінця ніхто не знав, коли це почнеться, в яку годину".
Боєць брав участь у боях за Бахмут. За його словами, то були одні з найважчих боїв в його житті. Довелося боротися з елітними російськими військами.
"На бахмутському напрямку 5 діб ми не спали, такі бої були. Ми тільки за день вистріляли 204 снаряди. Ми відступили від тої території, де все захопив Вагнер, зайняли позицію і досі її тримаємо".
Військовий Дмитро Рубан з позивним «Пума». Суспільне Тернопіль
Про спілкування із цивільними військовий каже:
"Щоразу, коли приїжджаєш, ставлять одні й ті самі питання: "коли це закінчиться?", "а чи скоро? ", "скільки ти заробляєш?", "де твої всі гроші? ". А де гроші? Гроші там, де вони потрібні на амуніцію, бо люди купують амуніцію за свої гроші, бо бігати в бронежилеті старого зразка вагою 30 кілограмів — це у людини віком 20-25 років, хребет просто розлітається".
Через кілька днів Дмитро відсвяткує свій день народження і повернеться на передову.
Дмитро Рубан з дружиною Іриною. Суспільне Тернопіль
