За інформацією: Суспільне Чернівці.
Церква у Ржавинцях. Фото: Суспільне Чернівці
У Чернівецькій області дві релігійні громади УПЦ МП передали храми у власність приватних організацій. Йдеться про парафії у Сокирянах та селі Ржавинці. Священник ПЦУ Роман Грищук вважає, це – незаконно, а громади, які змінили релігійну підлеглість, не зможуть користуватися церквою.
Водночас в УПЦ говорять, що так захищають свою віру та церкву. Суспільне Чернівці розповідає, як в УПЦ передали церкви у приватну власність, наскільки це законно та як реагують місцеві жителі.
"Церква у Сокирянах – пам'ятка архітектури"
8 жовтня релігійна громада Сокирян проголосувала за перехід від Української православної церкви до Православної церкви України. Тоді на зборах це рішення підтримали понад 650 людей, одна була проти. Священник ПЦУ Роман Грищук каже, під час оформлення документів про перехід поліція повідомила, що церква перебуває у власності приватної установи "Соціально-духовний центр на честь Святих апостолів Петра і Павла". За його словами, храм перереєстрували на приватну установу за тиждень до парафіяльних зборів.
""Соціально-духовний центр" заснований з благословення митрополита Чернівецького й Буковинського УПЦ МП Мелетія. Центр утворено за адресою Чернівецько-Буковинської єпархії й по суті оформлений на нього", – каже Грищук.
Люди у Сокирянах голосують за перехід до ПЦУ. Фото: Суспільне Чернівці
Засновник приватної установи – Василь Маковський. Він є сином священника УПЦ у Сокирянах Івана Маковського. За його рішенням 17 липня спільно з релігійною організацією "Релігійної громади парафії на честь апостолів Петра і Павла міста Сокиряни" утворили приватну установу. Згодом керівником центру призначили Марину Лису, йдеться на сайті YouControl.
Джерело: YouControl
Документ про заснування благодійної організації «Благодійний фонд на честь Святих апостолів Петра і Павла». Джерело: Роман Грищук
Раніше, 9 липня, відбулися парафіяльні збори релігійної громади Сокирян, в яких взяло участь 35 людей. Головою зборів призначили священника Івана Маковського. На зборах одноголосно підтримали пропозицію, крім створення приватної установи, передати організації будівлю церкви як нерухоме майно релігійної громади. Згодом Іван Маковський та релігійна громада вийшли зі складу "Соціально-духовного центру", однак церква залишилася власністю приватної організації як частина статутного капіталу.
"652 людини з релігійної громади проголосували за вихід з Московського патріархату, а 35 людей, які були в церкві, уповноважують передати церковне майно нерелігійній організації, яка взагалі за своїм статутним станом не має права здійснювати релігійну діяльність, а має право тільки звершувати соціальні проєкти", – каже Грищук.
Джерело: Роман Грищук
За словами Грищука, храм у Сокирянах є історичною пам'яткою архітектури, тому його не мали права приватизувати. В обласному управлінні культури Суспільному повідомили, що церква справді є пам'яткою місцевого значення. Її внесли до реєстру у 2021 році за наказом Мінкульту.
"Навіть громада сьогодні не може зайти до свого храму, бо майно – власність приватної структури, яка взагалі не має церковного походження. У поліції нам пояснили, якщо ми зайдемо до храму, то це вважатиметься рейдерським захопленням чужого приватного об'єкта", – каже Грищук.
У поліції відкрили кримінальне провадження щодо зловживання уповноваженими особами, які надають публічні послуги. Про це Суспільному розповіла речниця нацполіції області Кароліна Маришева. У межах розслідування надають правову оцінку діям посадових осіб, які перереєстрували церковне майно.
Храм у селі Ржавинці
У селі Ржавинці Юрковецької громади також передали храм у приватну власність. Місцева жителька Любов каже, церкву відвідує нечасто, але наразі обурена цим рішенням. Якщо релігійна громада вирішить змінити канонічну підлеглість, планує голосувати за.
"Це святе місце, куди треба лише ходити молитися. Не чекала такого від нашого священника. Я обурювалася страшенно, але мені кажуть, що не ходжу до церкви й не можу говорити.", – каже жінка.
Парафіянин Григорій вважає, що передавати церкву приватній організації несправедливо щодо жителів села.
"У селі збирали гроші, щоб побудувати церкву. То ж кому та церква має належати? Церква має бути для людей, а тут прийшов якийсь батюшка і забрав".
Віра і патріотизм – різні речі
Понад 15 років Сергій Козарь є настоятелем храму на честь Святої Трійці. Каже, вирішили створити приватну установу "Соціально-духовний центр на честь Святої Трійці", щоб убезпечити храм від "рейдерського захоплення прихильниками Православної церкви України".
"З 2019 року, коли дарували Томос ПЦУ, було багато рейдерських захоплень храмів. Щоб запобігти бійкам з болгарками та битками, ми вирішили рухатися у юридичному полі: при створенні приватної установи будівлю церкви передарували в майно духовно-соціальному центру", – каже Козарь.
Настоятель храму у Ржавинцях Сергій Козарь. Фото: Суспільне Чернівці
Збори відбулися 6 серпня. У них взяли участь 25 парафіян. Настоятель каже, про наміри провести збори не оголошували, аби їх не зірвали. За статутом релігійної організації від 2017 року, рішення у релігійній громаді можуть приймати щонайменше десять її членів.
"Неодноразово, дивлячись на дії, які були в нашій громаді та сусідніх селах, все робиться для того, аби поступово всі структури перевести до ПЦУ. Під час переходів ми читали коментарі, що Ржавниці – наступні, й нам допоможуть перейти. Ми національно-патріотично налаштовані, але наша віра і наш патріотизм — це різні речі. У нас є три статути, і в жодному з них немає приставки "Московський патріархат". Наразі ми побачили лиш такий спосіб: як можемо, так і захищаємо свою церкву.
"Село дуже обурюється"
Церкву у Ржавинцях завершили будувати у 1991 році. Гроші на це давали жителі села. Голова Юрковецької громади Віталій Шафер каже, про збори парафії, на яких вирішили створити приватну організацію та передати їй церкву, місцеві жителі не знали. Крім будівлі церкви, у приватну власність перейшли криниця, два пам’ятні знаки, дзвіниця.
"Коли Роман Грищук в інтерв'ю розповів, що не одна громада може опинитися в ситуації, як у Сокирянах, я вирішив перевірити, що у Ржавинцях. Побачив, що були створені дві організації, які об'єднали свої капітали. Керівник, на підставі зборів 6 серпня, передав організації майно релігійної громади".
Шафер каже, наразі в усному зверненні повідомили про ситуацію Службу безпеки України, а також поліцію. Крім цього, консультуються з юристами, щоб у законний спосіб повернути майно.
Голова Юрковецької громади Віталій Шафер. Фото: Суспільне Чернівці
Також планують звертатися до антирейдерського комітету при Міністерстві юстиції та розглядають можливість створити нову релігійну організацію.
"Село дуже обурюється. Гадаю, найближчим часом юридично зафіксуємо іншу релігійну громаду. Будемо надіятися, що все рішиться позитивно. Московського точно не має бути у Ржавинцях", – каже Шафер.
Що каже юристка
Релігійна громада є юридичною особою, тому має статут, процедуру проведення загальних зборів та список учасників. Також вони можуть розпоряджатися майном, яке передали у користування громади, каже юристка Людмила Янчук. Водночас рішення релігійної громади має підтримувати достатня кількість її членів.
"З протоколу [зборів у Сокирянах] ми бачимо, що присутні 35 людей. Якщо до релігійної громади входили 700 людей, то 35 не могли розпоряджатися майном. Навряд чи у виконавчих документах передбачено, що 5% релігійної громади можуть це робити. Якщо в цю громаду входить 40 або 35 людей, вони мали на це право", – каже Янчук.
За словами Янчук, громади, які не погоджуються з передачею майна у приватну власність, можуть звернутися до Офісу протидії рейдерству – там можуть отримати список членів релігійної громади та визначити, чи були порушення під час перереєстрації майна. Каже, вже були випадки, коли передачу майна скасовували.
Щоб запобігти таким ситуаціям, юристка рекомендує під час зміни канонічної підлеглості парафії:
- складати список членів релігійної громади;
- визначати необхідну кількість людей з громади, які можуть розпоряджатися майном та ухвалювати рішення в громаді;
- надавати релігійним громадам право на користування майном;
"Коли членами офіційно буде визнана група з 30 осіб, а відвідує церкву зовсім інша група з 300 осіб, то виходить, що ці 30 осіб можуть розпоряджатися майном і долею громади, а 300 осіб, які ходять, не мають жодних прав. Загалом, якби під час оформлення права власності на будівлі храмів, місцева влада надавала релігійним громадам право на користування ними, то можливо наразі б не виникло такого питання. Оскільки релігійні організації можуть самостійно розпоряджатися майном, яке було їм передано, але не яке вони збудували, то відповідно і виникає така проблема".
