Військовий Юлій на позивний «Історик». Фото: Закарпатський ОТЦК та СП
Молодший сержант Юлій на позивний "Історик" захищав Україну у 2014 — 2015 роках. У лютому 2022-го закарпатець без вагань знову став захист Батьківщини. Зараз військовий служить в Ужгородському РТЦК та СП.
Історію військовослужбовця розповіли на сторінці Ужгородської міської ради у Facebook.
Колишній десантник молодший сержант Юлій на позивний "Історик" зараз служить в Ужгородському РТЦК та СП, а в цивільному житті він був журналістом в одному з інтернет-видань області.
"Ще у 2014 — 2015 роках я служив в АТО, і зрозуміло, що коли почалося повномасштабне вторгнення, я не міг не піти до Збройних Сил, тому так склалося, що я — в пікселі. Щодо мотивації, то це важко пояснити. Відчуваєш, що потрібно там бути. Всі хлопці, з яким служив раніше, теж без вагань встали в стрій. Я не міг вдома сидіти", — розповідає Юлій, згадуючи лютий 2022 року.
Після мобілізації Юлій у навчальному центрі здобув кваліфікацію командира комплексу "Стріла-10". За розподілом потрапив в ДШВ в 25-ту окрему повітрянодесантну бригаду. Став командиром відділення ПЗРК.
Військовослужбовець брав участь в операції зі звільнення Лиману та в боях за Кремінну в Донецькій області.
"Там надзвичайно сильно відчувається оте справжнє військове братерство. Коли тобі потрібно допомога, ніколи не почуєш, як це інколи буває в цивільному житті "та ні, давай пізніше, у мене зараз робота, нема часу" — завжди вчасно буде протягнута рука допомоги. В невеликому бліндажі чи окопі ти буквально відчуваєш плече побратима. І відчуваєш відповідальність один до одного", — згадує Юлій.
Під час боїв Юлій отримав важкі поранення та, після довготривалого лікування, потрапив на службу в Ужгород.
"Коли потрапив в Ужгород, то в перший час дивним було ловити на собі погляди цивільних людей. Здавалося, що в них навіть якийсь острах присутній був. Досі не звикну до того, що коли зустрічаєш знайомого, а він ніяковіє, коли бачить тебе в формі, не знає що казати", — розповідає військовослужбовець."Дуже боляче дивитися на дорослих чоловіків, які шукають варіанти уникнути призову за мобілізацією. Коли бачиш 45-50 річного здорового чоловіка, який раптом відчув жагу до знань і став студентом, згадуєш своїх побратимів, які неймовірними силами борються за нашу свободу й існування України. І так соромно стає за таких "чоловіків", — додає Юлій.
