Фото: t.me/golostoday
Найбільші застави, які Україні призначаються в суді як альтернативи тримання під вартою, традиційно припадають на корупційні злочини. І якщо раніше застава в 3-5 млн грн вважалася досить солідною, то зараз фігурують цифри в сотні разів більше. В принципі, це логічно: корупціонери – «государеві люди» — спочатку не бідні і шкоду державі завдають державних масштабів. KP.UA дізнавалася, для кого «альтернатива» перебування у СІЗО склала кругленьку суму.
Рекорд у 1,5 мільярда вже побито
Застави, які можна порівняти з бюджетом невеликого міста, суди почали призначати дедалі частіше з 2014 року. Тоді на слуху була, наприклад, справа Євгена Бакуліна, екс-глави НАК «Нафтогаз України», який звинувачувався у зловживанні службовим становищем, що спричинило збитки державі в 1,9 млрд гривень. Запоруку йому призначили приблизно таку саму – 1,5 млрд грн. Втім, потім суд зійшов до цілком прийнятних для Бакуліна 9,9 млн грн, потім справа взагалі була закрита.
Здавалося, вище, ніж ці півтора мільярди, підняти планку застави вже неможливо. Але ні – і ось уже як альтернативний запобіжний захід для українського олігарха Ігоря Коломойського в листопаді минулого року призначається астрономічна сума в 3,9 млрд грн. Цими днями Шевченківський районний суд столиці залишив Коломойського під вартою до 2 березня, але зменшив розмір застави до 2,65 млрд грн.
У вересні минулого року Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора вручили Коломойському підозру за статтями 190 та 209 Кримінального кодексу: шахрайство та легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом. Потім настигли ще дві підозри про виведення коштів із Приватбанку на суму 15 млрд грн загалом.
Роман Гринкевич – 500 млн. грн.
Сина скандального львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали в Одесі, звідки, за деякими даними, він планував виїхати за кордон. Романа Гринкевича було доставлено до суду, де йому призначили утримання під вартою до 17 березня. Альтернатива – застава у розмірі понад 500 млн гривень. Адвокати Гринкевича-молодшого вже заявили, що оскаржуватимуть рішення суду в апеляційному порядку, оскільки вважають розмір застави свідомо неправомірним.
Гринкевич-молодший підозрюється у розкраданні бюджетних коштів на постачання одягу військовослужбовцям ЗСУ. Слідчі вважають, що його батько Ігор Гринкевич створив злочинну групу для цього та уклав договори з Міністерством оборони України на постачання, але частину договорів не виконав, а частину – виконав, але дуже неякісно (із запізненням, порушенням умов договорів тощо). Орієнтовна сума збитків державі – 934 млн грн.
До Романа Гринкевича після спроби втечі у суду поблажливості особливо не було. Фото: соцмережі
Ігор Гринкевич — 430 млн грн
Бізнесмен перебуває під вартою з 29 грудня минулого року за підозрою у пропозиції хабара співробітником Державного бюро розслідувань. Правоохоронці кажуть, що Гринкевич запропонував 500 тис. доларів США, щоб йому повернули вилучене в рамках однієї зі справ майно.
Разом із Гринкевичем-старшим на лаві підсудних опинились і його ймовірні спільники. Один із керівників підконтрольних Гринкевичу компанія Володимир Тимків був узятий під варту на 60 днів із можливістю внесення застави понад 500 млн грн. Ще один учасник – Андрій Колотило – отримав аналогічний термін у слідчому ізоляторі або заставу 500 млн 528 грн.
Запорука Ігоря Гринкевича за розміром приблизно така сама, як у його сина. Фото: Суспільне
Ігор Мазепа – від 349 млн 700 тис. грн
Генерального директора інвестиційної компанії Concorde Capital взяли під варту на українсько-польському пункті пропуску 19 січня 2024 року із можливістю внесення застави у 350 млн грн. При цьому прокуратура наполягала на заставі 700 млн грн, інкримінуючи Мазепі збитки державі 7 млн грн. Ігор Мазепа заявив, що оскаржуватиме цю гігантську заставу, не виключивши, що те саме зробить і прокуратура.
Мазепа звинувачується у створенні злочинної організації, яка незаконно заволоділа кількома гектарами землі у районі Київської гідроелектростанції та водосховища. Ця територія була забудована елітними котеджами та дачними будиночками, через що в районі греблі Київської ГЕС виникла загроза екологічній катастрофі.
23 січня суму його застави було знижено до 21 млн. грн.
Також під арешт вирушив і брат Мазепи – Юрій за підозрою щодо участі у цій ОЗУ. Прокуратура наполягала на заставі 500 млн, але суд виніс рішення 44 млн грн застави. Юрій Мазепа вирушив до СІЗО, причому у платну камеру.
Розмір початкової застави за Ігоря Мазепу, схоже, здивував не лише самого бізнесмена, а й суддів. Фото: соцмережі
Андрій Коболєв – 229 млн грн.
У березні 2023 року Апеляційна палата ВАКС призначала одну з найбільших застав в Україні – 229 млн грн – екс-главі правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву. Незадовго до цього детективи НАБУ клопотали про заставу 365 млн грн.
Коболєва звинувачували у розтраті коштів – топ-менеджер виписав собі багатомільйонну премію (10 млн доларів!) не зовсім зрозуміло за що. Сам Коболєв каже, що за виграний позов з російським «Газпромом». Адвокати просили скасувати заставу, але суд лише її зменшив майже вдвічі – до 107 мільйонів. Ця сума виявилася Коболєву під силу – суд виніс рішення призначити заставу та зняти електронні браслети.
Андрій Коболєв у 2018 році нарахував собі премію у 10 мільйонів доларів. Фото: Facebook Андрія Коболєва
Є питання
Чому призначаються такі великі застави?
Більшість корупційних злочинів є особливо тяжкими діяннями. Кримінально-процесуальний кодекс України визначає, що суд може призначити заставу не більше ніж 300 розмірів прожиткового мінімуму для дієздатних осіб (у 2024 році – 908 тис. 400 грн). Але є й винятки: якщо суд вважає, що розмір застави не може забезпечити виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього судом чи законом зобов’язань. При визначенні застави суд враховує всі обставини: майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу, поведінку під час слідства. І в цілому розмір застави не може бути непомірним для фігуранта кримінальної справи. Тим більше, що застава – це не покарання і не відшкодування збитків, це запобіжний захід, щоб підозрювані не втекли, не тиснули на свідків, не знищували докази тощо.
