Майже у центрі Вінниці, на пагорбі річки Південний Буг зберігся унікальний дерев’яний храм, зведений без жодного цвяха. Свято-Миколаївська церква із дзвіницею була побудована у 1746 році. За легендою, тут вінчався полковник кальницький (вінницький) Іван Богун.
Будівля є пам’яткою архітектури.
«Старанием ктитора Антона Постельника во имя Отца и сына и святого Духа Аминь. Сооружися храм сей Святителя Христова Николая року Божия 1746 месяца апреля 11 дня» – вирізьблено на вхідному одвірку храму.
Будівля є зразком характерного типу українських триверхих дерев’яних церков, що належать до спадщини народного зодчества Поділля. Вінницький храм відрізняється вишукано-стриманими пропорціями зрубів майже однакової висоти.
З храмом пов’язано кілька цікавих легенд та історичних фактів. За однією з легенд сюди, рятуючись від монголо-татарської орди, прийшли монахи Києво-Печерської лаври Микола та Володимир. У сні їм обом явився святитель Миколай і наказав установити хрест на пагорбі та збудувати церкву.
Існує непідтверджений переказ, що у цій церкві вінчався полковник кальницький (вінницький) Іван Богун.
За час свого існування церква перебувала у складі різних християнських конфесій. З початку існування церква була греко-католицькою. У 1772 роціхрам став православним. У 1916 році церкву відвідував цар Микола ІІ.
Із 1912 року парохом храму Святого Миколая був секретар місцевої єпархії протоєрей Хома Мефодовський. Священика арештовували у 1923, 1928 і 1937 роках. Востаннє його забрали з Літургії і розстріляли 5 грудня 1937 року. Пароха поховали у братській могилі на Хмельницькому шосе у Вінниці. На згадку про нього на подвір’ї біля церкви, неподалік вівтаря, стоїть кам’яний хрест.
1903 рік
1968 рік
1984 рік
2022 рік
