За інформацією: Суспільне Дніпро.
Мешканка Відрадного Світлана разом із донькою Євою. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Б'ють російські дрони по комбайнерах, які працюють у полі, а також по цивільних авто, зазначила Світала.
"Зараз же ж косовиця, соняхи. Не дають взагалі скосити. По комбайнах, два у мене на очах, підлетіли. Не знаю, чи живі, чи не живі люди. Так само по легковики", — сказала вона.
Уламки російського дрона, які знайшли на пасовищі у Відрадному. Суспільне Дніпро
Через постійні обстріли у Відрадному не працює мобільний зв'язок та інтернет. Також немає газу, тож їжу Світлані доповниться готувати на вулиці.
"Газу немає, електропечі немає, довелося ось посмажити так хоча б. Зв’язку немає, ніяк не додзвонилися. Чоловік тримає хазяйство, в нас же ж корівки ще є, заради молока ми і живемо", — розповіла жінка.
Курки в одному з дворів у Відрадному. Суспільне Дніпро
Попри небезпеку виїжджати родина поки не збирається. Світлана пояснила: не можуть покинути свою маломобільну бабусю та й не мають рідних чи знайомих в інших містах України.
"Нам то кажуть виїжджайте, виїжджайте, а в нас ні родичів, ні знайомих, ніде там далі немає. В нас же ще ось бабуся нерухома взагалі. Як її тут кинути. Коли тут звикнув, прожив, виростив дитинку. Хай воно стареньке, але воно своє. А кудись на чужину з однією сумочкою поїду? Дитина на руках, коляска", — сказала вона.
"Якби не діти, то можна було б до самого кінця сидіти"
Карина приїхала до Відрадного з Покровського аби провести батьків, які вирішили евакуюватися. За словами жінки, по її селу військові РФ б'ють вдень і вночі.
"Кожен день. І цілий день. Днем і вночі. Вчора дуже гучно було з самого ранку. Гепало й гепало. Страшно. Якби не діти, то можна було б ще до самого кінця сидіти", — розказала вона.
Мешканка Відрадного Карина разом із сином Марком. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Потроху виїжджає й родина Карини. Вона розповіла: вже винайняли житло у Дніпрі, тож до кінця тижня планують зібрати речі й евакуюватись.
"Чоловік буде тут до останнього. Робота тут, треба ж гроші. Хотілося б повернутися до рідного села, до рідної домівки, жити з сім'єю своєю, з батьками, приїжджати сюди", — сказала вона.
Будинок Карини. Суспільне Дніпро
"Я тут помру, на Батьківщині"
Місцевий житель Володимир розказав: з його вулиці виїхали майже всі люди, лишився тільки він і його літній сусід.
"Зараз немає нікого, тиша. Я ще застав бабусю, Царство їй небесне, вже немає її. Ферма була, розвалили. Дітей скільки було. Просто вже слів немає", — розповів чоловік.
Мешканець Відрадного Володимир. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Його донька живе у Дніпрі. Виїжджає і його сестра. За словами чоловіка, він планує все одно лишатись у рідному селі.
"Донька дзвонила з Дніпра. Каже: "Тато, їдь сюди!". А там що? Що тут, що там. Я тут помру, на Батьківщині", — зазначив він.
Будинок Володимира. Суспільне Дніпро
Читати ще
Читати ще
«Села — стерті, ми останні». Що розповідають жителі прифронтової Данилівки на Дніпропетровщині
