«Увага податкової зосереджена на тих, хто щомісяця продає сотні однакових нових товарів – на мільйони гривень, не сплачуючи податки»
Державна податкова служба активно відстежує можливих ухилянтів від сплати податків за онлайн-продажі, зокрема через соцмережі, маркетплейси та телеграм-канали. Як передає «Главком», про це повідомила народна депутатка від «Слуги народу», заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк у коментарі Ранок.Live.
За її словами, увага податкової зосереджена на тих, хто щомісяця продає сотні однакових нових товарів – на мільйони гривень, не сплачуючи податки. Йдеться про продажі, які не є реалізацією вживаних чи особистих речей.
«За тими планами, які має податкова служба, вона зацікавиться тими суб’єктами господарювання, або фізичними особами, які не сплачують податки або торгують «в сіру», тільки якщо ці продажі сягають сотень на місяць і це є однорідний товар, наприклад, телефони, навушники, чи якісь гаджети, чи будь-що, що не було у вжитку, є новим, не є особистими речами тієї людини, яка їх продає, і обсяги заробітку цієї людини перевищують затрати податківців на виявлення таких осіб. Тобто мова йде про ухилення на мільйони гривень, що місяця. Менші ціни не зацікавлять нашу податкову службу», – пояснила депутатка.
Виявити таких продавців допомагають дані, які надходять через реєстратори розрахункових операцій (РРО). Саме на основі цих документів податкова може відстежити фінансові потоки та зрозуміти, хто реалізує товари без належної звітності.
Крім того, податкова використовує відкриті джерела, включно з інформацією із соцмереж, телеграм-каналів та платформ онлайн-торгівлі. Якщо рівень доходу продавця співмірний із затратами на його виявлення, ДПС може надіслати повідомлення чи ініціювати перевірку.
«У нас є система, яка обліковує ті документи, які генерує РРО (реєстратор розрахункових операцій). Саме з цих даних податкова і може бачити певні потоки, які йдуть через маркет-плейси від певних фізосіб, або суб’єктів господарювання. Відтак, саме цей інформацій і буде основним джерелом для податкової, для вжиття заходів з перевірки, чи заплатила та особа податки з того, що вона реалізувала. Окрім цього джерелами інформації для податкової можуть бути відкриті дані – це, наприклад, якщо хтось продає щось у великих обсягах, через соцмережі, телеграм-канали, маркет-плейси. Податкова може цим зацікавиться, якщо об’єм того, що людина заробляє і не сплачує податки співвідносні з тими затратами, які податкова мусить витратити для того, щоб таку особу виявити, написати її лист «щастя», чи щось інше», — зазначила Василевська-Смаглюк.
Нардепка також додала, що навіть без посилених заходів щодо онлайн-продажів, податкова вже перевиконала план з надходжень до держбюджету на 36 млрд гривень.
Нагадаємо, податкова не штрафує продавців з Olx, Prom.ua, соцмереж та інших платформ за продаж особистих речей онлайн. Інформація про автоматичне відстеження всіх грошових переказів – неправдива. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Державну податкову службу України (ДПС).
Раніше у мережі поширилися інформація про те, що Мінфін планує підвищення податків для ФОП. Однак ця інформація не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер.
До слова, з 2020 року в Україну було ввезено 272 млн міжнародних посилок. При цьому ввізне мито було нараховане лише на 0,75% відправлень. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на «Опендатабот».
ㅤ
