За інформацією: Суспільне Чернівці.
Головний тренер «Буковини» Андрій Мельничук. Фото: Суспільне Чернівці
Футбольна команда “Буковина” зіграла усі матчі першого етапу змагань у Першій лізі України. "Жовто-чорні" втратили шанс боротись за путівки до Прем'єр-ліги, а на другому етапі змагатимуться у групі на вибування. Весняна частина чемпіонату розпочнеться 8 квітня — зараз футболісти пішли у відпустку.
Про результати першої половини сезону, формування команди, ігри без вболівальників та підготовку до весняної частини чемпіонату — в інтерв’ю Суспільного з головним тренером "Буковини" Андрієм Мельничуком.
— Минулого тижня "Буковина" зіграла свій останній футбольний матч першої половини сезону. Команда посіла передостаннє сьоме місце у турнірній таблиці групи "А". Чи задоволені ви таким результатом?
— Звісно, що результатом ми не задоволені. Ми могли піднятися на сходинку вище при будь-якому позитивному результаті. Звісно, якщо робити підсумки за місцем у турнірній таблиці, то все-таки не задоволені. Але враховуючи ту ситуацію, яка була з початку чемпіонату, коли ми не знали чи буде чемпіонат, чи не буде, чи буде команда, чи не буде… Ми створювали команду з нуля — шукали і адміністративний штат, і керівництво, і тренерський штат, і футболістів.
— Чого саме не вистачило команді для кращого результату?
— Не вистачило досвіду, зіграності, насамперед підготовки, тому що фактично ми не готувались до чемпіонату.
Якщо брати статистику, то найбільше голів ми пропустили з 75 по 90 хвилину — 6 м'ячів ми пропустили наприкінці матчу.
І навіть враховуючи xG показник ефективності, який використовується для оцінки продуктивності футбольної команди та гравця по доступу до пропущених м'ячів, то він у нас був 3,7, а ми пропустили 6. Ми створювали команду і по ходу набирали футболістів. Десь були мої помилки: на заміну випускав тих футболістів, на яких розраховував і їм не вистачало досвіду, не вистачало впевненості, також зіграли психологічні моменти. Навіть візьмемо до прикладу момент з Віталієм Фарасєєнком. Він молодий, перспективний футболіст, в якого ми віримо, в якого, я думаю, буде майбутнє. Випустили його з "Діназом" — він зробив дуже багато відборів, показав доволі високий ККД.Коефіцієнт корисної дії А випустили з "Карпатами" при рахунку 1:0, коли нам треба було більше агресії, більше швидкості, контратаки, тих показників, які в нього є, і вийшло навпаки — йшли в атаку, а попали у полон і пропустили два м'ячі наприкінці гри.
Футбольний матч між «Буковиною» та «Карпатами». Фото: ФСК Буковина
— Ви уже сказали про те, що в частині ігор "Буковина" пропускала на останніх хвилинах матчу. Яка причина таких невдач?
— Не вистачило і підготовки до чемпіонату, не вистачило і підбору футболістів… От навіть брати перший тур, коли ми грали з "Епіцентром". Для мене це був перший досвід гри в Першій лізі. До 84 хвилини рахунок був 0:0, а потім "Епіцентр" зробив підсилення, зробив заміни — вийшли футболісти, які зробили результат. Тоді Денис Рябий вийшов на новій для себе позиції лівого захисника. І знову ж будемо враховувати фізичні та психологічні моменти. При рахунку 0:0 Денис попросив заміну і нам також довелось одразу реагувати на цю ситуацію. Ми випустили Василя Гакмана, враховуючи його досвід та характер, на позицію лівого захисника і це призвело до пропущеного м'яча. Була б у нас можливість випустити лівого захисника — ми б випустили лівого захисника, якби ми випустили лівого захисника — напевно б не було цього м'яча. У нас насамперед була задача закріпитись у Першій лізі, оскільки команда дуже давно уже не виступала на такому рівні. Це той шанс, який нам перед чемпіонатом довірили.
У нас дуже багато так званих спеціалістів та фахівців, які говорять: "Та що там команда грає? Треба міняти тренерів, керівництво, міняти футболістів”. Втім ніхто не знає ту ситуацію, яка проходила всередині команди, як все будувалось, як ми виходили з ситуації — ми по зернятку збирали футболістів і адміністративний штаб. Було дуже нелегко.
Водночас враховуючи турнірну таблицю на другий етап, то ми на п'ятому місті, а від першого місця ми відстаємо тільки на три очка.
— Цьогоріч від початку чемпіонату через повномасштабну війну футбольні матчі проходять без фанатів. Наскільки важлива їхня підтримка на трибунах?
— Насамперед ми граємо для вболівальників. При пустих трибунах грати дуже складно. Колись покійний Валерій Лобановський в одному з інтерв'ю сказав: "Як ви думаєте, коли ви приходите в театр, як будуть виступати актори, якщо зал буде порожнім? Так само і в футболі". Коли люди приходять, вболівають, підтримують команду, особливо в домашніх іграх, то це, звісно, мотивує, заводить, дає агресію. От навіть ці моменти, коли в кінці гри ми пропускаємо, я впевнений, були б вболівальники, вони б команду гнали вперед і футболісти вже не допускали б, напевно, таких помилок. У будь-якому випадку, однозначно, це дуже важко грати без підтримки, без вболівальників, але кожну гру ми налаштовували футболістів і наголошували їм на тому, що наші справжні фанати досі з нами, серед них є й ті, які зараз воюють. У першу чергу ми граємо для них. Ми маємо дати їм ті емоції, які ми можемо дати на футбольному полі.
Зараз у Першій лізі грають і "Полісся", і "Карпати", тобто справді сильні команди. Ну коли ми ще зможемо з ними грати? Якби ми грали зараз у Другій лізі, то коли вийшли б у Першу, "Карпати" і "Полісся", вийшли б в УПЛ. А так, ігри з цими командами, особливо з "Карпатами", я вважаю, вболівальникам дали багато емоцій, дуже цікаві були матчі й заради таких ми і граємо футбол.
