За інформацією: Суспільне Рівне.
Суспільне Рівне
Юлія Хажанець понад десять років керувала комунальним підприємством Рівнекнига, а тепер працює кондитеркою. Починала свою роботу з гарбузового печива, яке зробила для знайомої у Львів, а після отриманих позитивних відгуків вирішила навчатися професійно та відкрити свою справу.
Суспільне розпитало, що спонукало жінку до кардинальної зміни професії та чи складно було навчатися.
З чого все почалося
Юлія Хажанець керувала підприємством Рівнекнига 12 років. Розповідає: коли закінчився контракт, його уклали з іншою людиною і вона залишилась без роботи.
"Спочатку був шок. Але в моєму житті випадковість завжди відіграє велику роль. Я зайшла до своєї знайомої й мене пригостили гарбузовим печивом. Воно мені дуже сподобалось, я придбала в них борошно та взяла рецепт. Приготувала вдома печиво, пригостила свою родину. Їм сподобалось", — каже жінка.
Вона додає: зроблене печиво випадково виставила у Facebook на свою сторінку і згодом отримала замовлення.
"Потелефонувала моя знайома і каже: "Мені потрібно те печиво у Львів на презентацію. Зможеш зробити?" Я не була готова до великих об'ємів, але не відмовила їй. Я завжди йду вперед. Можу — значить можу. Я зробила печиво, ми його запакували, розмалювали та завезли у Львів. Там було море вражень. І я подумала: раз сподобалось — значить можна з цим щось робити", — додає пані Юлія.
На курсах у Центрі зайнятості жінка пройшла навчання на кондитера. Під час нього вона відкрила свою практику: зранку вчилась на парах, ввечері працювала над замовленнями.
Фото: Юлія Хажанець. Фото Юлії Хажанець
"В мене була своя сторінка у Facebook, там я виставляла свої вироби. Багато моїх замовників писали гарні відгуки. Допомогло ще й те, що я була публічною особою, мене знали багато людей", — додає жінка.
Реакція колег
Реакції колишніх колег на зміну фаху були різні, каже Юлія Хажанець.
"Одні казали з посмішкою: "Ти ж була керівницею, їздила на службовому авто, в тебе було стільки всього і ти стала простим кондитером. Тобі так комфортно?" Я завжди відповідаю: так, мені комфортно, бо я роблю те, що мені подобається. Бо коли людина робить те, що їй подобається — вона викладається наповну. Я сама собі керівниця", — додає жінка.
Фото: Юлія Хажанець. Фото Юлії Хажанець
Натомість інші колеги підтримували, хвалили та казали, що вірять у справу, яку розпочала Юлія
Навчання після 40: плюси та мінуси
Громадська організація "Проєкт Кешер" окреслила три головних міфи щодо навчання у дорослому віці.
Докторка психологічних наук, професорка Маріанна Ткалич у телемарафоні Суспільне. Спротив переконує: навчатися можна в будь-якому віці, усе залежить від здібностей людини, а не від її віку.
"Звичайно, у дітей, підлітків краща пам'ять, когнітивні здібності. Ми поступово починаємо втрачати нейрони, але критично вони знижуються до 70 років. Якісь речі вам будуть даватися краще, якісь — гірше, але це залежить від здібностей, ніж від того, скільки вам років. В цілому вік не заважає навчанню", — каже науковиця.
У сучасному світі дорослі вже не бояться здобувати додаткову освіту, каже Маріанна Ткалич.
"Звичайно, є певний дискомфорт: якщо вам 50+ і ви йдете вчитися з 20-річними, але часто вік в навчальній групі не має значення. Особливо зараз, коли освіта в основному — онлайн. Ми в сучасних умовах можемо вчитися все життя. Крім того, з однією освітою складно весь час працювати, бо світ постійно готує виклики та пропонує нові технології. Тепер вже не можна закінчити освіту в 22 роки і 50 років працювати", — додає науковиця.
Фото: Юлія Хажанець.
Навчатися завжди треба і ніколи не пізно, — каже Юлія Хажанець.
"Я пів року навчалася з молодшими і не відчувала дискомфорту. Таких як я, після 40 років, було 10%. З молоддю було дуже цікаво. Більш свідомим людям, такого віку як я, після 40 легше вчитися, бо вони мають свою мету і знають, для чого вони вчаться", — додає кондитерка.
Читайте також
- Спалена Москва та патріотична символіка: які торти і пряники замовляють у рівненських кондитерів
Ми у Twitter
