За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Дев`ять місяців немає зв’язку і не ходить транспорт. Жителі села Мощенка, яке розташоване за десять кілометрів від кордону з РФ та Білоруссю, у таких умовах живуть починаючи з квітня 2022 року. А 9 листопада неподалік цього села під час ворожого обстрілу з "Градів" загинула прикордонниця Тетяна Виноградська.
Після деокупації Чернігівської області, проблему зі зв’язком так і не вирішили, хоча намагалися, каже жителька села Ніна.
Жителька села Мощенка Ніна. Фото: Cуспільне Чернігів"У нас нема зв’язку, як почалась війна. Ми взагалі не знаємо, що таке зв’язок. Вони тут все розвантажли, кинули бо мусили десь поруч встановлювати ці антени, а потім почало все свістіти, летіти, постріли почалися, і у нас одразу світло зникло. І вони, як сіли, як поїхали, так і з кінцями".
Транспорт до села також не ходить.
Село Мощенка на Чернігівщині. Фото: Cуспільне Чернігів
"Маршрутки не ходять, треба викликати таксі. З однієї людини — 150 гривень, 4 людини зібрали й поїхали. Це 600 гривень. Це добре, що ще хліб возять", — розповів місцевий житель Юрій.
Житель села Мощенка Юрій. Фото: Cуспільне Чернігів
Село й досі обстрілюють. Про день, коли біля Мощенки загинула прикордонниця Тетяна Виноградська, згадує місцева жителька Інна.
Місцева жителька Інна. Фото: Cуспільне Чернігів
"Я ще пішла за випраною білизною, і чую, що спочатку легенько щось вибухнуло, а потім, як вибухнуло сильно. Я випраний одяг знімаю і кажу: "Господи, помилуй".
У це село евакуювалися деякі жителі прикордонної Сеньківки. Катерина тікала від обстрілу з козою та собакою.
«Я вела велосипед, а вони за мною бігли. Перед тим, у Сеньківці сильно стріляли. Я, собака і коза лежали в сараї. Я лежала біля стіни, а собака на грудях. Додому хочеться, у Сеньківку, хай війна та проклята скоріше закінчиться. Ти прийшов і мене, "паразит", з хати вигнав. Який ти визволитель? Від чого ти мне звільнив, від хати? Ти мене від життя спокійного звільнив. Будь він проклятий", — розповіла жителька прикордоння Катерина.
Жителька прикордоння Катерина. Фото: Cуспільне Чернігів
Жінка зізнається, дуже важко прилаштуватися до відсутності зв`язку.
"Та буде все, були б ми. Мені от уже майже 70 років, але кінця війни дочекаюся. Далі — не будемо засмучуватися, будемо жити", — говорить Катерина
Детальніше дивіться у сюжеті:
