За інформацією: Суспільне Вінниця.
21-річний Ілля Зелинський із Харківщини в одному із вестибюлів Житомирського держуніверситету імені Івана Франка створив художню майстерню та презентував усім охочим свою першу персональну виставку абстрактного живопису. Суспільному розповів, що у кожній картині експозиції — біль нерозділеного кохання.
"Печать на серце моє" — так митець назвав власну виставку художніх робіт, яка наразі експонується у виставковій залі обласної наукової універсальної бібліотеки імені Олега Ольжича. За словами художника, до експозиції увійшли 15 абстрактних робіт, об’єднаних лише однією емоцією — невзаємною любов’ю.
"Спочатку я назвав виставку "Вона". Так, просто "Вона". Бо всі представлені на ній роботи — тільки про неї. Любов, біль, злами всередині мене. Картини з’являлися на світ одна за одною майже автоматично. Іноді навіть без чіткого усвідомлення. Так працювала моя підсвідомість", — розповів Ілля.
Ілля Зелинський, художник. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Зі слів художника, найбільше в експозиції чорного, червоного та білого кольорів.
"Чорний — це страх і невідомість, червоний — то пристрасть і кров, а білий — спокій. Для мене це як емоційна гойдалка", — пояснив Ілля Зелинський.
Картина Іллі Зелинського, виконана в чорно-червоно-білих кольорах. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Картини Іллі Зелинського. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Картина Іллі Зелинського. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Місце, де народжувалося мистецтво, розповів художник, — це не галерея і не студія. І показав Суспільному майстерню, яку власноруч створив під сходами у приміщенні одного із вестибюлів на першому поверсі університету. Каже, у майстерні є килимок, капці, крісла. Все облаштовував з "нуля" — аби, з його слів, мати простір для власної творчості. Пояснив, що у майстерні є його ранні роботи. А також ганчірки, якими він витирає руки після малювання, коли працює.
"Це моя персональна маленька територія", — сказав митець.
Майстерня Іллі Зелинського під сходами у приміщенні одного із вестибюлів ЖДУ, Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Майстерня Іллі Зелинського під сходами у приміщенні одного із вестибюлів ЖДУ, Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Картина Іллі Зелинського. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Ілля Зелинський розповів, що нахненним поштовхом для створення його картин стала історія кохання, яке не склалося. Каже, що він 3 роки поспіль закоханий в одну дівчину, яка не відповідає йому взаємністю.
"Чи стали б ви тримати у серці людину, яка написала: "Забудь мене"? Мабуть, ні. А я тримаю і не можу її забути. Власне, я вдячний їй за це. Якби не вона, то не було б і цих робіт. Не було б і мене такого, яким я є наразі. Адже справжній митець народжується не просто так, а через сильні емоції, потрясіння та глибокі почуття", — розповів автор експозиції "Печать на серце моє".
Картина Іллі Зелинського. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Картини Іллі Зелинського. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Картина Іллі Зелинського. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Ілля Зелинський родом із Харківщини. Спочатку навчався у місцевій художній школі. Згодом переїхав до Житомира і вступив до фахового коледжу культури та мистецтв на спеціальність образотворче мистецтво. Наразі він — студент четвертого курсу Державного університету імені Івана Франка.
Житомирський держуніверситет імені Івана Франка. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
За словами Іллі, у його планах стати всесвітньо відомим художником. А ще — отримати Нобелівську премію у галузі літератури.
"Я хочу, щоб моє ім'я лунало всюди, де тільки можна. І, звісно, якщо взяти за основу таке хобі, як література, то я волію у цій галузі отримати найпрестижнішу премію світу. Бо в Україні немає жодного нобелівського лауреата — літератора. Поки що. І я хочу посісти цю нішу", — сказав Ілля Зелинський.
Ілля Зелинський, художник. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Працівниця університету Тамара Василівна розповіла, що дізналася про Іллю Зелинського, коли побачила його роботи під сходами.
"Коли я побачила ці сходи і що під сходами, то зацікавилася, хто це і чим ця людина займається. Мені сказали, що тут є хлопець, якого звати Ілля. І я запропонувала своїм подругам побачити цей музей-майстерню. Я бажаю Іллі процвітати. І далі писати свої картини", — сказала Тамара Василівна.
Тамара Василівна, працівниця університету. Житомир, 31 липня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
