Фото: Фото автора | Владислав Шерешевський на тлі свого «Незакінченого» портрета Зеленського
У «Київській картинній галереї» відкрилася масштабна виставка «114 день» (йдеться, звичайно, про війну з Росією), де ажіотаж викликало полотно художника Шерешевського «Незакінчений» 2019 року — це іронічний портрет Володимира Зеленського у наполеонівській позі. А у «Мистецькому арсеналі» на «Виставці про наші відчуття» цікаві звукові записи співробітників музею, які говорять про шок і будні війни, а також картина Марії Примаченко «Мавпи та крокодил».
У Національному музеї «Київська картинна галерея» у партнерстві з центром сучасного мистецтва «Білий Світ» 17 червня відкрилася масштабна виставка «114 день», присвячена 114 дням війни.
Будь завжди в курсі подій разом із телеграм-каналом Быстрый Фокус.
«114 днів важких вдихів та видихів. Кожна година триває як рік. Ця дата не особлива, вона потрібна лише для того, щоб зафіксувати час. Назва має технічне звучання, але такий голос артцентру на тлі скаженого скреготу трагедії», — так роз’яснили ідею співробітників Центру сучасного мистецтва «Білий Світ».
В експозиції представлено понад 100 робіт 40 сучасних українських художників (квиток 80 грн).
Портрет Зеленського: наполеонівський замах
На експозиції представлено найкраще з того, що було зроблено художниками у передвоєнний період. А одна із робіт «вистрілила» саме коли почалася російсько-українська війна.
Ідеться про портрет Володимира Зеленського авторства живописця Владислава Шерешевського з іронічною назвою «Незакінчений». Роботу цю Шерешевський написав у травні 2019 року — безпосередньо після того, як Зеленського обрали президентом України. Галерея «Білий Світ» зробила тоді концептуальний проєкт «Парадний портрет» для форуму Kyiv Art Week, де були портрети Віталія Кличка, Вєрки Сердючки, Леоніда Кравчука тощо. Вони були написані різними українськими художниками у різних техніках та стилістиках. І вже тоді викликав інтерес портрет Зеленського кисті Шерешевського: президент там був зображений з жестом, властивим Наполеону — це було іронічна відсилка до фільму-комедії «Ржевський проти Наполеона» (2012), де Зеленський грав французького імператора.
Портрет Зеленського був свідомо не домальований: у нього було закладено метафору з далеким прицілом — мовляв, подивимося, який із тебе Володимир Олександрович правитель. І в назві картини гра слів. «Незакінчений» — з одного боку, не закінчено портрет, але і ніби наш національний лідер — незакінчений тип. А раптом Зеленський себе позитивно проявить?
Дехто тоді звинувачував Шерешевського в тому, що він більше займається підлабузництвом, ніж тролить. Проте минуло три роки — і портрет Зеленського «вистрілив», оскільки президент справді у цій війні виявив наполеонівський характер. Публіка на виставці дивувалась, що робота 2019 року. (Шерешевський тонко відчуває час: Фокус писав про його виставку у 2020 році, де лейтмотивом стали п’ять портретів Джокера, що є відсилкою до фільму з Хоакіном Феніксом).
"Незакінчений". Владислав Шерешевський, 2019 [+–]
До речі, днями на столичному аукціоні «Дукат» було продано роботу Владислава Шерешевського Smoke on the Water (у назві обіграно назву хіта Deep Purple, а на полотні чоловік з банкою пива, сидячи на морському березі, спостерігає за крейсером «Москва», що палає) за $15 тис. Усі гроші від продажу — у ЗСУ.
«Для мене це аукціонний рекорд, — зізнався на виставці майстер Фокусу. — А мій особистий — це $40 тис. Але робота була куплена не на аукціоні».
"Smoke on the Water", Владислав Шерешевський, 2022 [+–]
24 червня у Шерешевського вже безпосередньо у галереї «Білий Світ» відкриється персональна виставка «Воєнний стан» із свіжішими полотнами.
З нашим часом «римувалась» на експозиції та робота 2017 року Петра Сметани «Звільнена територія», де на полотні випалена заводська панорама Донбасу — з трубами та териконами вдалині.
"Вивільнена територія", Петро Сметана, 2017 [+–]
Відчуття повітряних тривог. Що пережили українці за 114 днів війни
Щодо експозиції в «Мистецькому асреналі», то головну ідею її автори вклали в назву.
«Виставка про наші відчуття» (квиток 40 грн) — це свідчення про пережиті за час війни почуття. Творці так виклали на стенді концепцію проекту: «Зрозуміти все, що з нами відбувається під час війни, поки що неможливо і, ймовірно, ще рано. Але ми знову і знову — у думках та розмовах — повертаємось до цього досвіду. Як ми розуміємо мистецтво? Як його відчуваємо? Війна змінила наші плани та змусила сфокусуватися на новому досвіді, відшукуючи художні відповідності із власними відчуттями війни».
З кількох екранів ллються монологи співробітників музею (їх можна послухати через навушники) про те, що вони робили під час війни та які почуття при цьому відчували. Зокрема, є і монолог директорки «Мистецького арсеналу» Олесі Островської-Лютої, яка розповіла, що вторгнення військ РФ її «шокувало, але не здивувало», бо вона родом зі Львова — і після 1939 року там завжди очікували, що від сусідства з Росією нічого хорошого чекати не варто.
Також директорка докладно описала воєнні будні Печерського району, де розташований «Мистецький арсенал», коли спокій змішувався з тривогою, а найбільше цей стан нагадував «заціпеніння стисненого м’яза».
Відвідувачі "Виставки про наші відчуття" слухають монологи працівників музею про війну [+–]
В окремому приміщенні був мікрофон і камера, де будь-хто міг записати свою історію на задану тему. Саме там захоплено щось розповідали дві дівчини.
На виставці представлена і картина класика наївного мистецтва, нашої легендарної художниці Марії Примаченко — музей якого в Іванковому нещодавно був спалений російськими окупантами. Полотно 1961 року називається «Мавпи та крокодил». Примати кидаються втікати по якимось квітучим рослинам від зеленого зубастого чудовиська внизу. Це полотно справді якось римується із заявленою темою: відчуття мирних жителів від початку війни.
"Мавпи та крокодил", Марія Примаченко, 1961 [+–]
Арсен Саадов тут показав роботу «М 21 ОФ» (2017) — це коробка з-під снарядів, у якій замість снаряда лежить величезний олівець, а на внутрішній поверхні військової тари — мирне блакитне небо. Ця інсталяція — мрія про мир.
"М-21-ОФ", Арсен Савадов, інсталяція, 2017 [+–]
Але найбільший ажіотаж серед відвідувачів викликало полотно з далекого мирного життя «Ремонт — стан душі» 2012 року художника Олега Харча (про який Фокус писав у матеріалі про Першу українську бієнале цифрового та медіамистецтва), де напів оголені жінка та чоловік, безтурботно відпочивають на підлозі під час перерви у ремонтних роботах. Полотно і викликає усмішку, і чіпляє, оскільки очевидно, що між ремонтниками є і романтичні почуття. Можливо вони ремонтують своє сімейне гніздо.
"Ремонт — стан-душі", Олег Харч (Харченко), 20122012 [+–] Важливо Директор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф про мистецтво як зброю та скасування російської культури 
