За інформацією: Суспільне Рівне.
Дмитро Савівський разом зі сім’єю прикрашає паску, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
Дружина воїна Олена Савівська поділилась, що з чоловіком разом ще зі школи:
"Ми зустрічались з 10-го класу. Це така шкільна любов. Коли він сказав, що буде іти в "Хижак"… Я, як кожна жінка, це адекватна була моя реакція на ці події. Ніхто з жінок не хоче, щоб чоловіки йшли на війну. Це нормально. І виходить так, що він мені це каже, і я кажу, ну ти ж навіть зі мною не погодився. Ну як? Я була категорична у свій час. Я прийняла. А далі вже… важкі були події".
Олена Савівська, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
Сімейні фотографії Дмитра та Олени, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
Дмитро Савівський став одним з перших добровольців підрозділу "Хижак". У складі піхотної роти він виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема брав участь у боях за місто Торецьк.
"Я був близько з пі**рами, через стіну. Я з ними перестрілювався, вони намагалися до нас зайти, штурмували нас. Вони намагалися зайти, але їм це не вдалося. Ми тримали свою позицію, скільки могли, до того моменту, поки вони почали руйнувати, стирати її. Там тоді на 360 градусів у нас оточення було. Ми не падали духом, ми старалися боротися за себе, за місто. Я беру свій телефон і гортаю їхні фото. І я ж пообіцяв дружині, що прийду назад додому. І так, знаєте, мотивувало те, що я обіцяв дружині і дитині, що я прийду, так що я маю боротися", — розповів військовослужбовець.
Дмитро Савівський, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
Фото рідних у телефоні Дмитра, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
За словами Олени Савівської, вона докладала максимум зусиль, аби чоловіка повернути додому живим:
"Я всі гарячі лінії підняла в Україні, поїхала у Київ. Я перед собою нічого не бачила, окрім того, що потрібно, аби чоловік повернувся живий. Все! Дуже дякую тим хлопцям, які погодилися їхати по них. Ви навіть не уявляєте, що ці хлопці, коли виїжджали по них, вони шість діб добиралися".
Дмитро Савівський разом з донькою, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
Дмитро Савівський разом зі сім’єю прикрашає паску, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
Із оточення Дмитро Савівський вийшов пораненим. Ворог кинув до його ніг гранату. Після лікування боєць знову повернувся на фронт. Про те, що матиме відпустку на Великдень, не знав.
"Я їду додому! Їду додому! Скучив за своїми дівчатами. На Великдень, то на Великдень. Мені будь-коли. На паску, не на паску. Додому приїхати — це такі емоції", — пригадав він.
Паски, які прикрасив Дмитро Савівський разом зі сім’єю, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
Повернувшись додому у відпустку, військовий проводить час із родиною та поступово повертається до звичного життя поруч із близькими.
"Із донею вчора, позавчора, гралися, то вона там придумувала ігри, а я вже її підігрую і стараюся якось влитися туди, в її фантазії. І кажу: «А маму можна взяти до нас, щоб вона ще з нами погралася? Бо вона там сидить сумує». І потім дружина з іншої кімнати каже: «Так-так, мені можна?» А Соломійка каже: «Мамо, тобі не можна в цю кімнату заходити, ми з татом граємося»", — поділився Дмитро Савівський.
Дмитро Савівський разом з донькою, Рівне, 10 квітня 2026 року. Суспільне Рівне
