За інформацією: Суспільне Вінниця.
Колаж: Суспільне Кропивницький
На території Кропивницького, колишнього Кіровограда, нацистські окупанти зробили один з найбільших в Україні таборів військовополонених. Про це Суспільному розповів краєзнавець, автор книги "Кіровоград у роки окупації: життя населення та окупантів" Олександр Жосан. 8 січня відзначатимуть 79-ту річницю вигнання з міста нацистських окупантів.
6 січня 2023 року
На меморіальному комплексі "Фортечні вали" 79- ту річницю визволення міста від нацистських окупантів відзначили вшануванням пам'яті загиблих воїнів у роки Другої світової війни і загиблих у нинішній російсько-українській війні.
Вшанування 6 січня 2023 року. Суспільне Кропивницький
За словами голови міської організації Ветеранів України Володимира Зуєва, у Кропивницькому живе 86-річна донька командира партизанського загону Валентина Семенівна Долженко: "Ще дитиною вона допомагала батькові. Зокрема, носила оповіщення – і в партизанський загін, і звідти, допомагала харчами. Вона народилася в нашій області".
Голова міського товариства політв'язнів та репресованих Надія Тихонович розповіла, що особисто була знайома з двома похованими на валах: "Моїм сусідом на вулиці Тимірязєва (нині Тараса Карпи – ред.) був Кузнєцов Петро Никонович. Другий, кого я знала – це Валерій Верхоланцев (герой Радянського Союзу – ред.). Тоді вірили, що Україна переможе нацистів, то будемо вірити, що ми переможемо і рашистів".
Табір, вуличні бої, поховання
Олександр Жосан показав місце входу в табір військовополонених, який діяв з 1941 року до моменту вигнання гітлерівських окупантів з міста. За його інформацією в таборі, переважно від голоду, загинули близько чотирьох тисяч людей: "Частину військовополонених поховали тут, біля цієї будівлі. На місці поховання в середині 1960-х років встановили пам’ятник невідомому солдату. Тривалий час тут горів вічний вогонь. У 1970 році його перенесли на Фортечні вали".
Пам’ятник невідомому солдату. Нинішня вулиця Шевченка, Кропивницький. Фото Олександра Жосана
Одним з місць, де відбувалися вуличні бої, була центральна площа міста, розповів краєзнавець: "Тоді вона називалася площа Велика. Саме тут, в будівлі міської управи, засіли кілька десятків гітлерівців. 6 серпня, буквально наступного дня після початку окупації, кількасот місцевих жителів разом із німецькими вояками повалили колишній пам’ятник Кірову і відправили його на переплавку. Поновили його в 1945 році".
Вуличний бій на центральній площі міста. Фото Олександра Жосана
Сквер біля театру імені Марка Кропивницького – одне з перших місць поховання військових під час Другої світової війни.
Перше місце поховання військовополонених у тодішньому Кіровограді. Фото Олександра Жосана
Окупація обласного центру тривала два роки п’ять місяців і два дні – з 5 серпня 1941 року. В боях за визволення взяли участь понад 36 тисяч воїнів, сказав Олександр Жосан: "5 січня 1944 року розпочалася військова наступальна операція військ Другого українського фронту. Радянським військам вдалося зайти в місто. Протягом 7 січня відбувалися вуличні бої. В ніч із 7 на 8 січня радянським військам вдалося взяти під контроль усе місто. Під час боїв загинули від трьох до шести тисяч".
Військових поховань в місті, зі слів краєзнавця, було кілька. Їх наприкінці 1960-х років перенесли на меморіальний цвинтар на Фортечних валах. А у 1970 році військовий цвинтар на Фортечних валах став меморіальним комплексом.
