За інформацією: Суспільне Чернігів.
Останній гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський. wikipedia.org
Та правив він недовго, додав Коваленко, у 1764 році він мусив скласти гетьманські повноваження.
"Відбулося це через ультимативну вимогу російської імператриці Катерини II. Тому що починалася нова доба в історії Російської імперії — доба централізації. І автономний гетьманат з цієї державної структури просто випадав. Подальше існування таких формувань в тілі Російської імперії, на думку імператриці, було неможливим і непотрібним".
Олександр Коваленко, професор кафедри історії України, археології та краєзнавства НУЧК імені Т.Г.Шевченка. Суспільне Чернігів
Зі слів Коваленка, Кирило Розумовський вів світське життя та мав чимало маєтків в Україні.
"Але його не залишала думка про спорудження розкішної резиденції саме в Батурині (у Розумовського там був дерев'яний будинок, — ред.). Місце обрали прекрасне — на високому пагорбі над заплавою річки Сейм. І в 90-х роках XVIII століття за проєктом шотландського архітектора Чарльза Камерона почали зводити для нього палац".
"Після смерті Кирила Розумовського (1803 рік, — ред.) за палацом не наглядали, а після пожежі 1824 року згоріли майже усі його інтер'єри", — додав Коваленко.
Палац без вікон та дверей
Палац гетьмана Кирила Розумовського до реставрації. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»
Палац гетьмана Кирила Розумовського до реставрації. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»
Місцева жителька Людмила згадує, як до палацу з дитинства ходили грати та лазити поверхами.
"Я, наприклад, і зараз пам'ятаю, де ці розвалини були, де підземні ходи, де ми дітьми бігали, де гралися, де ми проводили свій вільний час. Але я відчувала, що поруч була і якась трагедія. Тому що все було у розрусі".
Місцева жителька Людмила. Суспільне Чернігів
Теж саме про палац розповідає й інша місцева жителька Батурина Катерина.
"У підвалі зокрема, там було багато щебеню з цегли. Вона була побита, було таке наче провалля".
Місцева жителька Батурина Катерина. Суспільне Чернігів
Генеральна директорка національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній" Наталія Реброва розповіла, що з 1997 року працювала в "Гетьманській столиці".
"Я народилася у Батурині, там виросла, закінчила школу. І у нас був палац з самого дитинства. Він був без вікон, без дверей, до нього можна було зайти кому завгодно. І це формувало, я думаю, багатьох із нас. Він був прекрасний навіть в такому вигляді".
Третій президент України Віктор Ющенко (2005-2010-ті роки, — ред.) теж згадав, яким він вперше побачив і запам'ятав палац.
"Перший раз я побачив палац, прийшов і наверх і в підвал, його поверхами в 1971 році. І печаль велика. Пригадую тоді: я заходжу через вікно, тому що двері там зашиті були, вікна всі розбиті із парадного входу і пішов у підвал. У підвалі, найбільше, що мене вразило — це склепіння, яке видно метрів шість: ширина підвалу, зали. Там було стільки сміття, що загально я діставав стелю, ходив по сміттю. Це будівельне сміття таке. А в деяких місцях навіть не міг пройти, там десь до метра те сміття проходило до склепіння".
Третій президент України Віктор Ющенко (2005-2010). Суспільне Чернігів
Найбільше вразило, каже Ющенко, що перед палацом паслися кози й корови.
"Не було флігеля,Флігель — бічна прибудова до головної споруди, "крило" цієї споруди. мені здається одного і машино-тракторний парк, гараж, метрів 150 від палацу праворуч. І ніякої пам'яті. Навіть, розуміючи про те, що це один з останніх островків, де так високо підіймався український суверенітет, де він потрапив на політичний порядок дня. Так я запам'ятав його відвідини у перші 10-15 років".
Біля палацу Розумовського паслися корови. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»
Та до планів відродження Батурина, говорить Ющенко, прийшов не миттєво.
"Очевидно з кожними відвідинами моя візія збагачувалася. Я багато читав з того, що міг знайти про Івана Степановича (мова йде про Мазепу, — ред.), про Батурин. Мене дуже вразила система управління, сенати, модельні будинки, сезон вистав, костюмів. Знаєте, коли ти дивишся на це село — Батурин, як тоді воно було, зараз воно славне містечко, і згадуєш, як квітла там гетьманщина".
"Батурин – це саме те місце, яке відіграло ключову роль у формуванні нас. І, мабуть, саме тому увага Ющенка як прем'єра, а потім величезна увага, як президента, була усвідомлено направлена на Батурин. Те, що було перетворено в попелище, мало відродитись і мало надихати нас і тоді, і зараз", — говорить Реброва.
Генеральна директорка національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» Наталія Реброва. Суспільне Чернігів
Потрібно було з'єднувати два різні світи, розповідає Ющенко, щоб відбудувати гетьманську резиденцію.
"Потихеньку я почав збирати союзників: як ми можемо подивитися на Батурин у перспективі, і які реперні точки треба підіймати".
Як почали відбудовувати палац Розумовського
Навколо палацу, каже Наталія Реброва, об'єдналося багато людей, серед них Володимир Павленко (народний архітектор України, головний архітектор Чернігівської області у 1986-2011 роках, — ред.).
"Це людина, яка мала небайдужість, колосальні знання і яка займалася палацом з перших років своєї трудової діяльності, ще з 1970-х років. Він любив цей об'єкт, він знав його і тривалий час був замовником. Він і утримував на балансі цей об'єкт управління архітектури і його небайдужість, професіоналізм, любов до Батурина і до палацу допомогла відбутись цій реставрації й бути успішною".
Сам Володимир Павленко розповів, яким він запам'ятав палац перед початком реставрації у 2002 році (тоді розпочиналася сьома реставрація палацу Розумовського, яка тривала з 2003-2009 років, — ред.).
"Це були фрагменти фундаментів під гостьовий флігель. Палац, колони вивітрені, тріщини на колонах, на центральному фасаді. Карниз палацу розбитий, інтер'єри взагалі розвалені".
Палац гетьмана Кирила Розумовського до реставрації. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»
Свою роботу з реконструкції, каже Павленко, розпочали з того, що вивчали архівні, історичні зразки по європейських об'єктах та працях Чарльза Камерона.
Наталія Реброва додала: місцеві жителі працювали і вдень, і вночі навколо відбудови гетьманської резиденції.
"Колектив, який я очолювала — це було 14 людей, а колектив, який вже відкривав 15 років тому палац, вже 103 людини. Величезна наша заслуга – це те, що це місцеві люди. Цей локальний патріотизм робив дуже багато.
Всі були мобілізовані навколо цієї ідеї й всі працювали. Працювали по виробленню разом з архітекторами, як має виглядати, якими має бути призначення кожної кімнати, як має бути побудована експозиція в цих кімнатах".
Розробка проєкту на форматі А3
Володимир Павленко згадує, як колишній голова Чернігівської ОДА Володимир Хоменко (2007-2014 роки, — ред.) наказав йому швидко розробити проєкт по реконструкції гетьманської столиці.
"Хоменко подзвонив у п'ятницю ввечері: в суботу їдемо на нараду з відродження палацово-паркового комплексу. Тому, давай свої пропозиції, щоб реально визначити етапи реставрації. Завтра презентація в державній інспекції архітектури та містобудування України. Там були архітектори з усієї країни. Вони виставили варіанти, свої пропозиції з макетами, а я просто схемку розробив. Це був формат А3 десь. Намалював за ніч комплексну програму по відбудові всього: цитаделі, інженерно-транспортної інфраструктури Батурина, як відновлювати оборонні споруди, палац тощо".
Володимир Павленко, народний архітектор України, головний архітектор Чернігівської області у 1986-2011 роках. Суспільне Чернігів
Схема, яку презентував Павленко на нараді. Володимир Павленко
Нараду, каже Павленко, тоді проводив Віктор Ющенко.
"Він розглянув питання, хто що пропонував, оглянув макети, подивився, а потім каже: «У всіх там гарні пропозиції, але цей варіант, що розроблений управлінням архітектури ми будемо брати за основу»".
Далі була складність в тому, розповідає архітектор, що програму вони розробили на 80 мільйонів гривень (2002 рік, — ред.), а коли вона пройшла Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, у цій програмі залишилось 38 мільйонів 440 тисяч гривень.
"Програма була розрахована на 2003-2009 роки. Перша черга була розрахована на 2003-2005 рік, і цією програмою було передбачено 9 мільйонів гривень, але навіть коли програма була, за ці роки профінансували всього 5 мільйонів. І тільки 2007 року вийшов указ президента про відновлення палацового комплексу, тоді гроші вже пішли нормально", — розповів Павленко.
Тобто, підсумовує архітектор, ми почали відновлювальні роботи по палацу без затвердженої документації. Інакше, його могло просто і не бути.
"Ми робили по фрагментах: зробили палац, потім флігеля, потім благоустрій, а потім ми її вже комплексно звели. За це я отримав попередження тоді від Чернігівської ОДА".
Олігархи у туфлях зі страусиної шкіри та куліш за 1 мільйон гривень
За два місяці після інавгурації, розповідає Реброва, Ющенко консолідує найбільший український бізнес і привозить його до Батурина.
"Відбудову Батурину взяв на себе український бізнес. Це були два автобуси олігархів. Вони в лакованих черевиках зі страусиної шкіри. Коли ми приїхали, біля могили Петра Івановича Прокоповича зварили їм пшоняну кашу. Я їм насипав. Зокрема, я запам'ятав Віктора Пінчука,другий найбагатший українець за рейтингом Forbes Ukraine. який за добавкою чи за першою порцією прийшов (сміється, — ред.), а я йому кажу: «Віктор, ти зараз з'їси найдорожчу кашу у своєму житті», — розповів Ющенко.
Володимир Павленко ту зустріч пригадує так:
"Президент тоді, коли приймав олігархів, сказав: «Так, дорогі, я вам пропоную зробити перший внесок в один мільйон гривень з кожного, а потім по потребі. Я пропоную вам залишитись і піти скуштувати батуринський куліш». Тоді Віктор Пінчук каже: «Я думав терміново виїжджати, але це вперше у мене в житті буде, що я спробую куліш за один мільйон»".
Зустріч Ющенка з бізнесом у Батурині. Наталія Реброва
Зустріч Ющенка з бізнесом у Батурині. Наталія Реброва
"Коли фіналізували нашу розмову, домовилися до того, щоб у нас не було розмов з відмивання коштів, призначити кого б ви хотіли, щоб займався збором коштів і обліком коштів. Я сказав, що у мене прохання тільки, щоб це був один із вас (має на увазі олігархів, — ред.). Щоб це не був уряд, щоб це не були керівники, хай це будете ви. Я не хочу, щоб тінь падала на владу. Кінець кінцем, там декілька людей висловилися, що нехай це буде Сергій Тарута.підприємець, народний депутат України від фракції «Батьківщина». Я перехрестився: «Господи, я радий, що у вас є спільна думка, про те, що один із вас буде займатися вашими фінансами. Довіряєте йому, будь ласка, нехай він робить». І так, я думаю, ми багато клопотів оминули тільки через те, що збір фінансів, контроль за фінансами, були в руках самих тих, хто робив внески на цей об'єкт", — розповів Ющенко.
Також він додав: повірте, якщо контролюють люди, які дають свої гроші, то вони той контроль зроблять якісним.
"14 мільйонів гривень, вибачте, це не фіг собачий. 14 мільйонів у 2005 році — це мільйони, які множити треба, можливо, майже у 10 разів до сьогоднішніх мільйонів, щоб співставні цифри були".
Скільки витратили коштів на відновлення палацу
Архітектор Володимир Павленко називає такі цифри:
"На відбудову палацу ми витратили 55,2 мільйона гривень. 44,7 мільйона гривень — це були кошти бюджету, і кошти благодійного фонду — понад 10 мільйонів гривень благодійних коштів. За ініціативою Ющенка був створений благодійний фонд «Гетьманська столиця»".
"В палаці Розумовського, усі меблі які там представлені, вони ідентичні до того часу. Дві третини їх, як правило, завезені з Європи. І коли я намагався повпливати, можливо на те, що давайте скромніше, а потім замінимо ці меблі на щось краще, давайте більш нагальними справами займемось, то ніхто не погодився переглядати кошторис в сторону здешевлення інтер'єрної частини палацу", — сказав Віктор Ющенко.
Гетьманська зала у палаці Кирила Розумовського. Суспільне Чернігів
Так, доповнює Володимир Павленко, загальна вартість паркету у палацовому комплексі складала близько 2,25 мільйона гривень.
"Це вартість була на період реставрації, (2008 рік, — ред.) на сьогодні цей паркет коштував би, мабуть, у 5 чи 10 разів дорожче".
Відкриття та плани на майбутнє
"У нас уявлення, що Батурин складається з 15 вулиць, як сьогодні, таким він був і тоді. Ні. Батурин той, який спалили, ще не відновили. Тому ці багатосторонні грані просяться, щоб ми знайшли спосіб їх ілюстрування", — каже Ющенко.
Відреставрований палац Кирила Розумовського відкрили 22 серпня 2009 року.
Відкриття відреставрованого палацу Кирила Розумовського 22 серпня 2009 року. Віктор Кошмал
"Це було щастя. Інколи коли нас запитують, що таке щастя. Щастя – це все одно невеликий період, але дуже гострий, дуже піднесений. Я розуміла, наскільки це важливо для України й усвідомлювала, наскільки це важливо для Батурина. Бо саме реставрація палацу підняла рівень Батурина", — розповіда Наталія Реброва.
Моя мрія була, каже Ющенко, можливо приймати міжнародні делегації в палаці Розумовського, коли мова йде про традицію державних нагород, урочистостей, присвяченої боротьби за нашу незалежність, за наш суверенітет.
"Батурин із південного крила, з тих сходів, мені здавалося, що дуже підходить до цих заходів. Коли ти дивишся — перед тобою річка Сейм гарна, а за спиною стоїть, можливо, найкраще збережений на лівому березі України бароковий палац, кращого батуринського палацу у східній Україні й немає. Я думаю, це те місце, коли кожна людина чутлива, вона високо цінує цю атмосферу, цей простір, ландшафт на якому це державне дійство відбувається. Особливо, якщо мова йде про воїна, наших солдат, солдаток. Я думаю, що гетьманський палац дуже добавив би статусу таких заходів".
Палац Кирила Розумовського з висоти. Суспільне Чернігів
Після відкриття палацу, згадала Реброва, 23-24 серпня 2009 року екскурсії проводили від гендиректора до науковця.
"Це була жива черга і всі хотіли потрапити й доторкнутися до тої історії, до того відродження, яке відбулося в палаці Кирила Розумовського".
А серед планів, які не встигли зробити, пригадує Ющенко, це проєкт військового училища та реконструкція двох флігелів:
"Я хотів туди спеціальне військове училище, яке могло бути назване мазепинським, аби ми виховували мазепинців, як одне із колін поруч із богунцями, щоб це була наша школа, не Кутузових і не Суворових, а своє молоде військове покоління".
Читати ще
Читати ще «Гетьманська столиця» у Батурині: як українці відновлювали знищене військами Меншикова і скільки це коштувало
