Ірина Фаріон Фото: Facebook/Ірина Фаріон
Ірина Фаріон народилася у Львові, у 1987 році закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені І. Франка. Докторка філологічних наук, авторка чотирьох монографій, 200 наукових статей.
Лауреатка премій Олексія Гірника та імені Бориса Грінченка.
Ведуча і авторка телевізійних культурологічних проєктів.
З 2005 року – членкиня ВО «Свобода» і політради партії.
З 2006-го – депутатка Львівської облради, заступниця голови комісії з питань освіти та науки.
З грудня 2012-го по жовтень 2014 року — народна депутатка України VII скликання, до Верховної Ради пройшла як висуваниця «Свобода» в одномандатному виборчому округу №116 на Львівщині. Була головою підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.
За результатами позачергових виборів Верховної Ради 26 жовтня 2014 року посіла у тому ж окрузі 3-е місце (16,35% голосів).
Фото: Ірина Фаріон Ірина Фаріон
Час від часу Ірина Фаріон опинялася в центрі конфліктних ситуацій. У 2010 році великого резонансу набуло її спілкування з вихованцями львівського дитсадка, українськими іменами яких вона захоплювалася. «Ніколи не будь Альоною, Оленко. Бо якщо ти станеш Альоною, то тоді треба буде пакувати валізи і виїжджати до Московії», — звернулася гостя до однієї з дівчаток. У репортажі «Волинських новин» також стверджувалося, що «Ірина Фаріон як депутат Львівської облради від ВО «Свобода» не один рік дієво боролася проти засилля чужомовної реклами, яка порушує чинне законодавство України… Саме Ірина Фаріон та об’єднання «Свобода» усіма силами захищали український інформаційний простір тоді, коли можновладці (у тому числі реєстрові «патріоти») дивилися крізь пальці на всю цю беззаконну вакханалію повзучої русифікації».
У 2013 році виник скандал навколо членства Ірини Фаріон у КПРС. Спочатку вона заперечувала, що була членом цієї партії, потім під тиском фактів змушена була це визнати, мотивувавши цей вчинок необхідністю наукового кар’єрного зростання.
Саме тоді у відповідь на питання журналістів, як вона прокоментує публікацію документів, що підтверджують її членство в КПРС, Фаріон засміялася і сказала: «Ніяк. Орлиця не сповідається перед гієнами. До побачення».
У Верховній Раді Ірина Фаріон якось застосувала до політичного опонента й фізичне насильство – надавала штурханів депутатові від Партії регіонів Юрію Самойленку.
«У Раді теж гаряче, тільки-но «свободівці» поштовхали регіонала. Що цікаво, затіяла бійку Ірина Фаріон. Самойленко поскаржився на депутата-забіяку Олегові Тягнибоку, але той лише розвів руками», — йшлося в повідомленні на сторінці Євромайдану у Facebook.
У липні 2015 року Слідчий комітет Росії порушив проти Фаріон кримінальну справу «у зв’язку з підбурюванням до вчинення вбивства й екстремістськими висловлюваннями».
Судячи з усього, йшлося про заклик «знищити Москву»: «У нас є один шлях — знищити Москву. Заради цього і живемо. Заради цього і прийшли на цей світ, щоб знищити Москву».
А вже у 2017-му вона пройшла перевірку на детекторі брехні, щоб довести, що не є агентом російських спецслужб.
Останній за часом скандал навколо Фаріон теж був пов’язаний з її різкими висловлюваннями.
15 листопада минулого року її звільнили з посади професорки у Львівській політехніці, де вона працювала на кафедрі української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Це сталося після того, як Фаріон заявила, що не вважає українцями російськомовних бійців «Азову» і 3-ї штурмової бригади, якщо вони не можуть говорити українською. Національний університет «Львівська політехніка», де викладає Фаріон, заявив, що заклад не несе відповідальності за її висловлювання поза університетом. Омбудсман Дмитро Лубінець через це звернувся до СБУ, аби спецслужба надала оцінку її висловлюванням.
СБУ відкрила проти мовознавиці кримінальну справу. Слідчі проводили експертизи скандальних висловлювань та публікацій, а також епізод з оприлюдненням листа від студента з окупованого Криму.
У грудні Фаріон подала позов до суду щодо звільнення. Предмет позову — «визнання незаконним та скасування наказу про звільнення”.
У лютому цього року Галицький районний суд Львова відмовив Фаріон у поновленні на посаді. Згодом вона відреагувала на рішення суду, назвавши його «замовною політичною публіцистикою, що є повною дискваліфікацією львівського судді».
29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити Фаріон на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки, а також стягнути на користь науковиці заробіток за період вимушеного прогулу майже 124 тисячі гривень.
Похорон відомої мовознавиці та ексдепутатки відбудеться у понеділок, 22 липня, у Львові, повідомила її донька Софія Семчишин.
Фото: скриншот
Прощання – в неділю, 21 липня, в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.
Поховають Ірину Фаріон на Личаківському кладовищі на центральній алеї, неподалік могили Володимира Івасюка.
Марʼяна Олійник
