Фото: REUTERS
Ця осінь обіцяє бути насиченою політичними подіями у світі. Які, у свою чергу, можуть вплинути на подальший перебіг подій у світі і конкретно сусідів України. Насамперед загальну увагу буде прикуто до США. Але й окрім протистояння Харріс та Трампа, визначатимуть свої орієнтири у багатьох країнах. Вивчайте з Коротко про політичний календар осені.
29 вересня – парламентські вибори в Австрії
Результати червневого голосування на виборах до Європарламенту показали перевагу ультраправої австрійської Партії свободи, яка знову може повернутися до влади. На виборах розклад вийшов такий:
Партія свободи набрала 25,4% голосів, правляча консервативна Народна партія — 24,5% голосів, Соціал-демократична партія – 23,2% голосів, «Зелені», які входять до урядової коаліції, отримали близько 11,1%, ліберальна партія NEOS – 10,1%.
Це вперше, коли Партія свободи отримала найбільшу кількість голосів на загальнонаціональному рівні в Австрії. І вибори до Європарламенту розглядалися як тест перед парламентськими виборами, які пройдуть восени. Цікаво, що одне з тих гасел, що звучать від правих, закликає до відтворення Австро-угорської імперії, що розпалася після Першої світової війни. Цікаво було б побачити обличчя Орбана, коли дізнався про таку ініціативу.
13 жовтня – парламентські вибори у Литві
На 141 мандат претендують 1769 кандидатів, тобто за кожне місце змагатимуться 12 з половиною осіб. Щастя у передвиборчих перегонах шукають 17 партій та одна коаліція з трьох маловпливових на сьогодні об’єднань – Партія праці (лейбористи), Партія жемайтів (Жемайтія – центральна частина країни зі столицею в Паневежисі) та Християнсько-демократична партія.
Основним кандидатом на перемогу вважаються соціал-демократи під головуванням Вілії Блінкявічюте, які посилять можливості проамериканського президента Гітанаса Науседи впливати на внутрішню та зовнішню політику.
Як кажуть експерти, на цих виборах росіянам краще не сподіватися на швидкі зміни у настроях Вільнюса щодо Російської Федерації. Литва буде останньою країною, яка погодилася б на такі кроки.
20 жовтня – президентські вибори у Молдові
21 серпня розпочався період висування та реєстрації кандидатів у президенти Молдови. Цього року безліч претендентів – близько 17 — заздалегідь заявили про бажання брати участь у виборах. Поки невідомо, хто з них потрапить до бюлетеня і чи додадуться нові імена, але заздалегідь головні учасники вже відомі. Це чинний президент Молдови проєвропейська Майя Санду та лідер проросійської «Нашої партії» Рено Усатий, який, до того ж, має і російське громадянство. Майї Санду також протистоятиме висуванець від знову ж таки проросійської Партії соціалістів Олександр Стояногло.
26 жовтня – парламентські вибори в Грузії
Ці вибори вперше відбудуться за пропорційною системою. До парламенту пройде лише та партія, яка подолає п’ятивідсотковий бар’єр. Основними конкурентами на них буде правляча проросійська партія «Грузинська мрія» та прозахідний «Єдиний національний рух», який раніше очолював Михайло Саакашвілі. Другий опозиційний центр створили партії: «Дроа», «Гірчі – більше свободи» та «Ахалі». Варіант об’єднатися із ними розглядала ще одна опозиційна партія — «Лело».
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що парламентські вибори восени 2024 року стануть для Грузії своєрідним референдумом, на якому громадяни обиратимуть між європейською, демократичною та незалежною Грузією, або Грузією авторитарною, більш ізольованою і залежною від Росії.
Жовтень – президентські вибори в Грузії
Президента Грузії обирає не народ, а як у США – Колегія виборців, куди входять 300 членів, у тому числі – усі члени парламенту Грузії та парламентів Абхазької та Аджарської автономних республік. Це означає, що після парламентських виборів 26 жовтня буде обрано і президента країни.
Чинний президент Соломія Зурабішвілі хоч і висувалася від проросійської правлячої партії «Грузинська мрія», невдовзі перейшла на прозахідні позиції. Тому «Грузинська мрія» ініціювала процедуру імпічменту Саломе Зурабішвілі через її закордонні поїздки на зустрічі з лідерами ЄС.
Найімовірніше, на виборах президент Грузії буде по одному кандидату від «Грузинської мрії» та «Національного руху». Від «Грузинської мрії» це може бути нинішня віце-прем’єр Грузії та міністр культури Тея Цулукіані. Кандидата від «Національного руху» ще не названо.
5 листопада – президентські вибори у США
Вибори стануть 60 президентськими виборами в історії країни, на яких буде обрано 47-го президента США. До осені Сполучені Штати будуть головною «гарячою точкою» на політичній карті світу. Передвиборні перегони в США розпочалися як матч-реванш Байдена та Трампа.
Але тепер Джо Байден зійшов з дистанції, і з’їзд Демократичної партії затвердив кандидатом від неї чинного віцепрезидента Камалу Харріс. І за соціологічними опитуваннями, вона зараз на кілька пунктів випереджає Дональда Трампа.
У цих виборах як незалежний кандидат бере участь і спадкоємець клану Кеннеді – Роберт Кеннеді. І хоча його прізвище завжди номінувалося у списках Демократичної партії, цього разу він може зняти свою кандидатуру на користь кандидата від республіканців Дональда Трампа.
24 листопада – президентські вибори у Румунії
Наразі політична арена країни перебуває у владі двох головних партій – Соціал-демократичної партії (PSD) та Націонал-ліберальної партії (PNL).
Чинний лідер країни Клаус Йоханніс, представник Націонал-ліберальної партії, завершує другий президентський термін. Хоча про наміри балотуватися офіційно поки що не оголосив жоден політик, у соціологічних опитуваннях вже з’явилися фаворити. За попередніми даними, лідером серед виборців є нинішній заступник генсека НАТО Мірча Джоане (у 2005-2010 роках він очолював Соціал-демократичну партію), друге місце результати соцопитувань відводять нинішньому прем’єр-міністру від тих самих соціал-демократів Марчелу Чолаці. Також до трійки фаворитів входить лідер ультраправого «Альянсу за союз румунів» (AUR) Джордже Сіміон. Про свої наміри балотуватись на президентських виборах заявила одіозна депутатка з Румунії Діана Шошоаке, яка висловлювала претензії на територію України.
