За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Getty images (ілюстративне)
24 травня Архієрейський собор Православної церкви України схвалив перехід на Новоюліанський церковний календар із 1 вересня 2023 року.
Що це означає? Які саме дати відзначення релігійних свят змінюються, а що лишається сталим? На ці запитання в ефірі Українського Радіо "Чернігівська хвиля" відповів секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, настоятель Катерининського храму Роман Кіник.
Далі з його слів.
Секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, настоятель Катерининського храму Роман Кіник. ФОТО: Суспільне Чернігів
Чому вирішили перейти на Новоюліанський церковний календар?
Зараз можна почути багато різних думок і версій. Одна із розповсюджених — щоб віддалитися від Москви. Я не погоджуюсь з цим. Адже, календарна реформа або перехід на "новий стиль" жодного відношення ані до сусідів, ані до віри, ані до традиції не має. Це просто звичайний календар. І, коли ми говоримо про перехід на Новоюліанський календар, тобто вже на "новий стиль", то ми говоримо про виклики сучасності. Ми живемо за тим календарем, за яким живе весь світ, в тому числі й Україна. А відзначаємо свята за зовсім іншим календарем і якось пов’язуємо святкування церковних свят з календарем, що апріорі робити неможливо. Не можна і непотрібно. Тому що, свята церковні є свята церковні, а календар є календарем. І, коли ми змінюємо дати святкувань, то, знову ж таки, ані догматичної, ані канонічної перешкоди в цьому немає. Бо, якщо ми відкинемо ці 13 днів і маємо “старий стиль”, наприклад, свято Різдва залишається 25 грудня, і зовсім воно не має відношення до 7 січня.
Чому саме з 1 вересня відбудуться зміни?
1 вересня за новим стилем, а 14 — за старим стилем — це початок індикту. Індикт — це початок церковного нового року. Коло богослужінь якраз відбувається з 1 вересня. Тому, як починається церковний рік з 1 вересня, відповідно і благословення переходити на Новоюліанський календар є саме з 1 вересня. Церковний рік закінчується святом Успіння Пресвятої Богородиці й розпочинається, фактично, великим святом — Різдвом Пресвятої Богородиці. І від Різдва Пресвятої Богородиці слідують всі інші свята, які мають певну послідовність. Тому маємо цю дату (1 вересня, — ред.) як перехід. Перехід для тих громад, хто вже готовий і хто цього бажає.
Скільки таких громад на Чернігівщині?
Не можу сказати, що в Православній церкві України всі, але велика частина готові перейти на Новоюліанський календар. На прикладі нашої громади, коли ми святкували Різдво 25 грудня у Катерининській церкві, перед цим протягом двох місяців ми проводили опитування у парафіян. І 98% них виявило бажання святкувати Різдво саме в цей день.
Які саме дати відзначення релігійних свят змінюються, а що лишається сталим?
Вже з 1 вересня люди можуть отримати календар за “новим стилем”. Тих, хто не матиме календаря, можна заспокоїти, що по-новому нічого не буде святкуватися, адже не змінюється ані устав богослужінь, ані самі богослужіння, ані суть самого свята. Змінюються тільки два тижні різниці між датою святкування за “старим стилем” і датою святкування за “новим стилем”.
Зараз багато питань, щодо свята Покрови, яке за новим стилем припадає на 1 жовтня (раніше 14 жовтня,— ред.). Як же осі ці державні свята, що припадають на цей день? Хоча вже є різні традиції, адже 10 церков з 15 помісних церков православних живуть за “новим стилем”. І для України це не є нова практика, вона застосовується фактично з початку першої чверті XX століття. Є і православні країни, які не перенесли свята, наприклад Георгія Побідоносця (6 травня, — ред.) та інші, а залишили на тій даті, до якої звикли люди. Тому що саме ці свята були важливими в житті цього народу і люди прив’язалися до цих свят. Хоч, знову ж таки, поминання чи згадування того, чи іншого святого, вони прив’язані до конкретної дати, бо відзначається саме у день їх смерті, день упокоєння. Тому свято Покрови має певну дату вже багато років. Тому чи переносити його, чи ні, треба буде давати окремі пояснення.
Але навіть в тому випадку, якщо свято не перенесеться, воно якогось догматичного або богословського змісту не несе, все залишається так, як було. Адже для людини, для християнина важливо не той день, в який вона святкує, а те, що людина саме святкує, молиться та отримує духовну їжу.
Потрібно також зрозуміти, що є свята перехідні, а є свята, які залишаться і ніколи не будуть змінюватися.
Наприклад Великдень?
Так, Великдень буде вираховуватися саме за тим самим принципом, як і був. Тобто дата Великодня не буде залежати від календаря і залишатиметься ж на тому самому місці, як і була. Саме Новоюліанський стиль про це й говорить. Адже дата Великодня відзначається від дня весняного повного Місяця, тобто це місячний календар. І після дня повного Місяця і якщо на перший тиждень після цього не припадає єврейське свято. Бо, якщо випадає єврейське свято, Великдень переноситься на тиждень пізніше. Він має бути після єврейського свята.
Також такі свята як Вознесіння — 40-й день після Великодня, Трійця — 50-й день після Великодня, вони залишаються на своїх місцях, тому що вони прикріплені до Великодня.
Чи є такі свята, коли держава вирішує, коли святкувати?
Держава не може вирішувати, вона може радитись. Також духовенство і єпископат може радитися з державою. Добре було б, якби деякі свята були обговорені спільним рішенням та були б затверджені на певні дні.
Яких свят це може стосуватися?
Наприклад, свято Покрови. З ним поки не вирішене питання. Адже навіть рішення Синоду не є таким обов’язковим для виконання. Все ж таки більше покладається на добру волю парафіян та духовенства. Наскільки люди, парафіяни, громада готові або не готові це зробити. Є люди, які, можливо, й не перейдуть, можливо не перейдуть в найближчі 10-20 років. А є ті, які готові перейти, вони вже були готові навіть минулого року й два роки тому. Адже це питання порушувалось вже декілька років та набувало популярності в людей. І більше людей стали задумуватися “а справді, за яким календарем ми живемо?”.
Звісно, людям важко також переходити саме через традиції та спогади. Однак, вкотре заспокоюю всіх: зміна ні до чого не приводить та нікого, ні до чого не зобов’язує. Тобто, це є виключно календарна реформа. Вона не має ані духовного підґрунтя, не ламає ані канонів, ані догматів православної церкви.
Читати ще
Читати ще Викопав печеру у горі й зробив там церкву. Єдиний священник ПЦУ Новгород-Сіверської громади. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ
