Пережити Великий піст: про харчування і не тільки

Якщо вірити статистиці, на Чернігівщині щонайменше кожна десята людина постує тоді, коли цього вимагає церковний календар. Нині триває найбільший християнський піст – Великий. Він розпочався ще 15 березня і закінчиться лише в переддень Великодня, 1 травня. Під час Великого посту є дні, коли можна лише пити воду або їсти тільки хліб, є дні, коли можна і коли не можна їсти рибу. Але в цілому протягом 48 днів приписи забороняють вживати м’ясо і субпродукти, тваринний жир, рослинну олію, яйця і молочні продукти.

Для багатьох людей дотримання подібних вимог – це завдання не з легких. Однак справа не лише у силі волі, а й у здоров’ї. Адже неправильне постування може призвести до серйозних захворювань або збоїв у роботі організму. Тож як потрібно постувати, при цьому не наражаючи себе на зайву небезпеку?

«Дуже сумую за молочними продуктами»

І хоча постування має прямий стосунок до релігії, практика показує, що люди починають дотримуватися свідомих обмежень у їжі за церковними приписами далеко не через віру. Дехто використовує цей період заради схуднення, а дехто для того, аби дисциплінувати себе.

Керівниця діджитал-напрямку «Суспільне Чернігів» Тетяна Крижева цього року постує вперше. І вона також вирішила долучитися до православної традиції не через релігійні міркування. Тривалий час вона жила із постійними відчуттями тривоги та внутрішнього неспокою. Причину цього знайти не вдавалося.

– Я відчувала певний психологічний, моральний дискомфорт довгий час, якесь сум’яття. Не могла ні зосередитись, ні нормально встати зранку. Не було ні гармонії, ні спокою. При цьому нічого поганого в житті не відбувалося. І коли зрозуміла, що не можу знайти причину, мені видалося правильним якимось чином заземлитися і поглянути чи то збоку на себе, чи то вийти із зони комфорту. Ну просто я вірю, що коли у нас із життя щось іде, то щось і приходить. І я вирішила: якщо себе в чомусь обмежу, то в мене з’явиться чи час, чи натхнення, чи змога більше зосередитись на тому, що залишилось, – розповіла Тетяна Крижева.

Загалом Тетяна Крижева не вважає себе церковною людино. У той же час вона ніколи не захоплювалася й популярними нині східними релігійними практиками, як то йога або медитація. Натомість православне християнство – це частина традиційної культури нашого суспільства. А відповідно, по-своєму близьке кожному, хто до нього належить. З цієї причини вона розпочала Великий піст із відвідування богослужіння в Катерининській церкві та консультації з її настоятелем – отцем Романом.

– Дуже сильно обмежувати я себе не стала, бо я працюю і зрозуміла, що не витримаю піст суто фізично. Тому олію я вживаю. Але не їм жодних продуктів тваринного походження, молочних продуктів. На щастя, можна мед. Коли я купую хліб, то уважно читаю, що написано у складі. Продукт може містити сліди яєць чи молокопродуктів. Я такого не беру. Є два голодних дні, понеділок та четвер. Насправді я витримала їх по-чесному. Головне – бути зайнятим, щоби просто відволікалася увага. Ну і коли приходиш додому, то краще швидше лягти спати, – поділилася досвідом Тетяна Крижева.

У сучасному світі постувати і при цьому не втрачати як у вітамінах і мікроелементах, так і в смакових відчуттях досить легко. Благо, що в супермаркетах вистачає овочів, фруктів, сухофруктів, горіхів. У той же час такий раціон обходиться дорожче. Адже продуктам, які вживати в їжу не можна, треба знаходити заміну серед не заборонених. І як правило, вони коштують більше. Однак піст – це, як то кажуть, не тільки про їжу.

– У духовному аспекті я теж намагаюсь себе стримувати та обмежувати в чомусь. Наприклад, я завжди приходила додому й одразу заходила в соцмережі або ж вмикала ютубчик. Хоч це трохи пов’язано з моєю роботою, але я вирішила позбутись цієї звички та менше перебувати у віртуальному світі. Натомість більше часу стала приділяти прогулянкам, музиці, читанню книг. Скажу чесно, у цьому плані протрималася десь із тиждень, але зараз я знову намагаюсь взяти себе в руки та направити на шлях істинний. Я людина доволі запальна, мене легко вивести з рівноваги, можу нагримати, і навіть нецензурними словами. Розуміючи, що з постом такий мій темперамент не дуже корелюється, я вирішила себе і тут обмежувати та більше заспокоювати. Досі не можу себе достатньо стримувати в емоційному плані, але паралельно з читанням книг все ж таки намагаюсь ловити дзен та заспокоюватись, – розповіла Тетяна Крижева.

Загалом, сама лише харчова складова Великого посту, на її думку, далася набагато легше, ніж духовна. Так, через концентрацію на їжі тримати в полі зору й моральні аспекти не так і легко. Однак можливо.

– Особливо не страждаю від відсутності того ж м’яса, але дуже сумую за молочними продуктами. На Великдень буду робити сирну паску, яку не треба випікати. Ось цього я дуже хочу, – сказала Тетяна Крижева.

«Якби в їжі полягав піст, то святими були б корови»

Цю фразу, яку приписують святому Василію Великому, якого процитував капелан Чернігівського прикордонного загону отець Максим Щербина, коли ми запитали в нього про головне завдання посту. На його думку, попри те, що люди часто-густо сприймають Великий піст саме через призму харчових обмежень, усе не так просто. Тобто піст – це не своєрідна «православна дієта», за допомогою якої можна ефективно скинути зайві кілограми.

Звичайно ж, харчові обмеження, яких вимагає церковний устав, і справді потрібні, але не в них самих полягає сенс посту. Піст, як зазначив отець Максим, – це спосіб підпорядкування тіла духові. Тобто піднесення над власними тілесними пристрастями, вагоме місце серед яких складають саме наші смакові вподобання.

– Сенс посту полягає не у викресленні із власного раціону певних страв. Це в першу чергу лікування від духовних хвороб, якими ми встигли захворіти протягом життя. Великий піст вводить людину в особливий ритм життя: самоаналізу, духовних пошуків власних недоліків і гріхів. Це час, коли треба повернутися до себе, відчути себе таким, яким вас було створено і до розуміння для чого. Очевидно, що Бог не хоче від нас голоду. Всеблагому і Вседосконалому Богу потрібне наше бажання духовного росту і вперта праця над собою, – розповів отець Максим Щербина.

У той же час не варто забувати, що Великий піст духовно готує людину до великого релігійного свята – Воскресіння Ісуса Христа, яке в народі називають і Великоднем, або Пасхою.

– Як навесні оновлюється природа, наближаючись до літнього тепла, так і ми, пройшовши цей особливий духовний шлях, наближаємось до Світлого Воскресіння Христового. Це чудова нагода озирнутися навколо себе і допомогти ближньому. Адже без любові до ближнього наше християнство є сумнівним, – зазначив отець Максим Щербина.

Тож цей час, на його думку, потрібно використовувати для оновлення особистості та очищення від гріховних бажань та пристрастей. Ну, і в той же час не думати лише про себе, концентруючи всю увагу на своєму тілі та думках. Не варто забувати й про оточуючих людей.

Різноманіття – запорука здорового посту

Традиційно вважається, що піст має оздоровити організм. Однак усе залежить від того, як саме ви будете харчуватися. Тобто, викресливши із життя м’ясо, рибу, яйця, молочні продукти та олію на 49 днів і при цьому ніяк не компенсувавши їх відсутність для організму, ви ризикуєте нашкодити всім його системам.

Варто пам’ятати, деяким людям постувати не можна за будь-яких умов. Наприклад, вагітним та жінкам, які годують грудьми, людям із захворюваннями органів травлення, цукровим діабетом, порушенням функції щитовидної залози або анемією через нестачу заліза, тим, хто багато і важко працює або нещодавно сильно перехворів. Не бажано також поститися дітям, підліткам і літнім людям. Обережно постувати треба й людям з високим артеріальним тиском та серцевою недостатністю.

Однозначно піде на користь відмова від ковбас, сардельок та різноманітних копченостей. Але в іншому користь посту для здоров’я залежить від меню, якого ви дотримуватиметесь.

Великий піст передбачає майже повну відмову від масла та жирів тваринного походження.

Низькожирові дієти можуть бути корисними для людей із ожирінням та порушеннями жирового обміну. Але їх слід дотримуватися місяцями та роками, а не 49 днів, тож відмова від жирів протягом посту здоров’я принципово не покращить.

Жири – це не лише зайва вага і проблеми із серцем. У них є вітаміни, без яких не працюватиме як слід імунна система, погіршуватиметься зір. Жирні кислоти потрібні імунній системі й мозку. Відсутність холестерину в раціоні збільшує ризик депресії та порушення утворення статевих гормонів.

Тож замість тваринних жирів треба їсти багато горіхів, льону, гарбузового та соняшникового насіння. До них слід додати ще й горіхи, моркву або курагу. У них є необхідні вітаміни, але для того аби поповнити запас так само ефективно, як при харчуванні тваринними жирами, усіх цих продуктів треба їсти справді багато.

Не варто зловживати й «пісними» маргаринами в печиві чи інших продуктах. Адже трансжири, які в них містяться, збільшують запальний фон і сприяють розвитку серцево-судинних хвороб.

А ось бобові можна і треба їсти в будь-якій кількості. При цьому не тільки квасолю, а й сочевицю, горох, нут та власне боби. Вони містять у собі цілий спектр вітамінів та мікроелементів, які необхідні для повноцінного функціонування організму.

Яйця – це збалансований і зручний продукт. У них є практично всі вітаміни, повноцінний білок та корисні жири. Однак під час посту їсти їх не можна. Тож замість них необхідно включити до раціону соєві продукти, гарбузове та соняшникове насіння, кукурудзу та шпинат.

З молочними продуктами все не так однозначно. Адже далеко не всім можна вживати їх і в непісний період. У будь-якому разі альтернативою може бути велика миска квашеної капусти. Саме вона містить і співставну кількість кальцію, і пробіотичні лактобактерії.

Під час Великого посту є кілька днів, коли можна їсти рибу. Багато хто, на жаль, із різних причин рибу не їсть і без посту. А дарма: регулярне споживання жирної морської риби (оселедця або скумбрії) забезпечує мозок, серце і судини та імунну систему омега-3 поліненасиченими жирними кислотами. Так, для того аби покрити потребу в жирах, достатньо з’їсти одну велику запечену скумбрію на тиждень.

Але якщо ви вирішили постувати, то щодня їжте лляне та гарбузове насіння, волоські горіхи,морську капусту й тахіні (кунжутну пасту). Це певною мірою компенсує нестачу речовин, які потрапляють у наш організм разом із рибою.

Основним джерелом калорій у піст стають вуглеводи. З одного боку, це добре. У кашах (гречаній, перловій, пшеничній, пшоняній, вівсяній, кукурудзяній) крім вуглеводів є клітковина, мікроелементи, вітаміни групи В та білок. Кожна з цих круп має свою суперсилу. Наприклад, перлова та вівсяна нормалізують рівень холестерину, кукурудзяна містить селен, а в гречаній багато заліза. Каші добре поєднуються з насінням гарбуза та льону і грибами.

З іншого боку, не варто зловживати і харчуватися самими лише вуглеводами, особливо білими хлібом, білим рисом і макаронами без нічого. Адже в останніх немає практично нічого корисного та й замість того, аби скинути, ви ризикуєте навпаки набрати вагу.

Тож, до посту потрібно підходити з розумом і добре розраховувати свої сили та розуміти, без яких мікроелементів наш організм почуватиметься не надто добре. Ну, і не забувати, що потрібно обов’язково консультуватися зі спеціалістами, як з людського організму, так і з людських душ.

Источник