За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Знімок хребта після операції та до неї. Суспільне Тернопіль
Тепер їй встановили систему для фіксації хребта, яка складається із 26 титанових гвинтів.
"Це була операція на сколіоз. У мене був сколіоз S-подібний. Це була дуже важка операція. Ми до неї дуже готувались, дуже сильно переживали".
Ангеліна розповіла Суспільному, за останні п’ять років вона перенесла чотири операції.
Ангеліна Сенчишин. Суспільне Тернопіль
У сім’ї Сенчишин семеро дітей, батько — ветеран російсько-української війни. Була поруч під час лікування та підтримувала Ангеліну її мама Надія Сенчишин:
"Для Ангеліни це був дуже важкий період. Я старалася перед нею не плакати. Бачила всі позитивні її емоції та негативні, бо я все те з нею разом проходила і це було дуже важко. Що до операції і після операції це було дуже важко.
Коли ми лежали в Тернополі, їй робили аналіз крові на тромбоцити, з вени брали кров. Вона приходить до мене в палату і каже: "Мам, в мене не кров, а згустки" і я пішла подивитися, а в неї реально згустки крові були. У неї були такі перелякані очі, вона така була злякана. Але лікарі тернопільські, медсестри і я налаштовували її, що все буде добре".
Надія Сенчишин. Суспільне Тернопіль
За словами мами дівчини, на операцію витратили понад 600 тисяч гривень:
"Нам дуже багато допомогли чоловікові побратими, благодійні фонди — це ГО "Країна здоров’я" та благодійний фонд з Чернівців та свої односельчани".
Коли донці робили операцію, Ростислав Сенчишин служив в лавах Збройних сил України.
"Коли робили, чесно скажу, хоч і в частині був, но переживав. Але я намагався себе тримати в купці. Головне не панікувати і не опускати руки. Я її головне підтримував, казав: "Будь на позитиві. Донечко, не опускай рук . Все буде добре, все буде добре". Якщо опустити руки і запанікувати це найгірше, що може бути", — сказав батько Ангеліни.
Ангеліна з батьком. Суспільне Тернопіль
Ростислав Сенчишин з дітьми. Суспільне Тернопіль
Ангеліна розповіла, для того або швидше відновитись, лікарі порадили їй більше ходити, тому вона часто гуляє на галявині біля будинку:
"Коли була в лікарні, то дуже сумувала за домом, тому що там не так все, там місто. А тут так добре, природа, багато дерев, багато квітів".
Ангеліна Сенчишин. Суспільне Тернопіль
За словами дівчини, поки їй не можна бігати, але після відновлення вона мріє пограти з сестрою та племінницями в лови.