За інформацією: Суспільне Полтава.
Фото: Сергій Борзов
У Полтаві вже близько місяця у померлих донорів відбирають тканини для подальшої пересадки. Трансплантація тканин – це коли беруть лише окремі фрагменти тіла і їх пересаджують людині.
Сюди відносять шкіру, кісткову крихту, частини сухожиль, очей. Органи для пересадки беруть після смерті мозку, але тіло підтримують відповідною терапією. А ось тканини для трансплантації беруть в мертвої людини. Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповів лікар-хірург, директор Полтавського обласного патологоанатомічного бюро Вадим Українець.
На сьогодні ми брали тільки шкіру. На наступні можливі забори тканин ми вже готові і інструментально, і теоретично брати хрящі і широку фасцію стегна. Але ще не брали. Потрібні всі тканини, немає такого, що якісь більше, а якісь менше. Все, що можна, ми будемо брати. Потім ми передаємо тканини в Київ на спеціальне підприємство, де проводять повторну експертизу на інфекційні хвороби двома незалежними лабораторіями. Потім спеціальними методами (дуже дороговартісними) ці тканини обробляють, і вони готові до використання.
Без згоди родичів тканини для пересадки не беруть. Як зазначив Вадим Українець, все більше людей розуміють важливість трансплантації.
Дев’ять з десяти родин, до яких звернулися медики, дали згоду на використання тканин померлих родичів.
Проводиться співбесіда з родичами померлого, де пояснюємо всю суть процесу. Після отримання письмової згоди родичів ми проводимо аналізи, швидко тести. Якщо немає протипоказань, то тоді проводимо забір тканин. Всі зразки тканин, які ми взяли, вносяться в єдину систему Міністерства охорони здоров’я. Вся документація зберігається 50 років. На ритуальні процедури це не впливає. Ви не побачите на тілі слідів нашого втручання. Якщо людина не знає, що там щось робилося, то слідів не помітить.
Для померлих, які можуть стати донорами тканин, існують жорсткі вимоги. Лише 1-2 з десяти відповідають усім критеріям. Тому і самого матеріалу нині в країні дефіцит для більшої кількості пересадок.
Тіла старше 70 років взагалі не розглядаємо для трансплантації. Якщо це інфекційні хвороби, спадкові, генетичні, то ця людина не може бути донором. Це дуже велика проблема, яка обмежує кількість донорів і чому біотрансплантантів так мало.
В Україні вже практикують успішні операції із застосуванням отриманих від померлих донорів тканин, говорить Вадим Українець. Вони дають можливість повернути втрачені функції організму.
Тканина ока дуже потрібна, але ми ще не готові інструментарно, щоб робити забір. Дуже часто око вражається герпетичною інфекцією або бойова травма. Це призводить до появи більма і повної втрати зору. Трансплантація частини ока дозволяє відновити зір до 0,3-0.5. Технічно це не дуже складна операція, тут важливо відібрати тканину.
Повністю інтерв’ю в ефірі Українського радіо «Полтава» з лікарем-хірургом, директором Полтавського обласного патологоанатомічного бюро Вадимом Українцем слухайте за посиланням.
