Дівчата з кавою та бутербродами не лише годують людей в місцях обстрілів, часто вони надають домедичну допомогу.
Останнім часом після кожного масштабного обстрілу в Харкові поблизу місця ракетного удару можна побачити столик з кавою, чаєм та бутербродами — і усміхнених жінок, біля яких гуртуються рятувальники, комунальники та жителі розбитих будівель. Активісти фонду «Сильна Родина — Вільна Україна» виїжджають на місця прильотів, аби підтримати їжею та добрим словом ліквідаторів катастрофи та постраждалих.
Нинішня зима в Харкові була сповнена трагічними подіями. Декілька масштабних обстрілів пошкодили і зруйнували сотні будинків, травмували та вбили десятки людей. На проспекті Незалежності, Благовіщенській, вулиці Проскури, колишній Пушкінській та Немишлі разом з медиками, рятувальниками та поліцейськими працювали вони — волонтерки з чаєм і бутербродами.
Люди виходили з термосами і каструльками
Благодійна організація «Сильна Родина — Вільна Україна» спеціалізується на допомозі людям літнього віку, дитячим та дорослим хоспісам, активісти фонду возять гуманітарну допомогу у Вовчанськ, Куп’янськ, Золочів і далі до кордону. Трагічні події у Харкові останніх двох місяців змусили благодійників опанувати нову діяльність. Зараз вони годують та відігрівють гарячими напоями людей у місцях ракетних ударів — тих, хто працює над ліквідацією та жителів пошкоджених будинків. Вперше волонтери приїхали з бутербродами та кулішем на проспект Незалежності, куди 2 січня вдарила російська ракета.
«Я зателефонувала представнику Молодіжної ради, ми співпрацюємо, а там розповіли, що на проспекті працюють комунальники, повернулися в квартири люди наводити лад, але там нічого немає — ні світла, ні води. Я зателефонувала своїм, ми зібралися, закип’ятили чайники, взяли печиво і поїхали. Так і почали виїжджати», — розповіла UA-NEWS.in.ua голова благодійної організації Світлана Світлична.
На Немишлі. Фото: «Сильна Родина — Вільна Україна»
З того часу волонтери працюють на місці всіх великих обстрілів. Алгоритм дій однаковий: після ракетних ударів Світлана Світлична телефонує в міськраду, зв’язується з представниками ДСНС і з’ясовує — чи потрібна допомога негайно. Якщо так — то волонтери виїжджають на допомогу рятувальникам вже вночі, а якщо ні — ставлять столик з термосами та бутербродами о 7:00 чи 7:30. Стартують зі 100 бутербродів — за потреби телефонують на кухню і замовляють ще. Об 11-12 годині привозять куліш — його готують партнери з благодійної організації «Паляниця». Стандарт — три баняка, приблизно 300-400 порцій. Розходиться все — жодного разу не було такого, аби куліш недоїли.
«У нас немає ніяких обмежень — видаємо стільки порцій, скільки треба. Є ситуації, коли людина заїдає стрес. І як ти їй скажеш — не бери два бутерброди, візьми тільки один? На Проскури та Пушкінську ми виїжджали два дні поспіль, бо там у людей не було комунікацій, ніде було приготувати їжу. Виходили жителі з каструлями і набирали куліш, наливали чай у термос», — розповідає Світлана.
Організація складається з трьох груп швидкого реагування, які можуть або видавати їжу по черзі на одній локації, або працювати одночасно в двох місцях — як це було після ракетних ударів по колишній Пушкінській та селищу Жуковського. Якщо надворі мороз, то волонтери беруть із собою спеціальні грілки для рук та ніг. У цьому випадку через кожні три-чотири години їх змінюють товариші по команді.
І кухарі, і медики, і психологи
Головне в діяльності волонтерів на місці прильотів — працювати разом з рятувальниками і не заважати їм. Кожного разу перед тим, як встановити столик з їжею та напоями, активісти консультуються з працівниками ДСНС, які працюють на місці, де саме можна його поставити. Біля чайного столу завжди затримується багато людей, тому вони не повинні заважати проїзду техніки. Були випадки, коли рятувальники відмовлялись від допомоги, але того разу волонтеркам вдалося-таки їх нагодувати.
«На Немишлі була конфліктна ситуація. Нам кажуть рятувальники: «Їдьте звідси, тут ще два резервуари, вони можуть рвонути». А ми кажемо: «Хлопці, так якщо ми підемо — хто вас буде годувати, хто робитиме каву?» Вони подумали, і всіх інших людей, які там допомагали, відігнали, а нам дозволили лишитись», — згадує керівниця благодійної організації.
Дівчата з кавою та бутербродами не лише годують людей в місцях обстрілів, часто вони надають домедичну допомогу — у кожної групи є аптечка з турнікетами, перекисом водню та іншими предметами першої необхідності — або навіть психологічно підтримують людей. Щоправда, після деяких випадків їм самим потрібен психолог.
У селищі Жуковського. Фото: «Сильна Родина — Вільна Україна»
«Найважче було на вулиці Проскури — психологічно. Це емоційно важко, коли тіла діставали — дівчата все це бачили. Потім з ними працював психолог, бо далі вони везуть весь цей жах і смуток додому», — розказує Світлана Світлична.
Того ж дня волонтерки знайшли помешкання для літньої жінки, яка лишилася без квартири з двома котами і не знала, куди їй іти. Вони зв’язалися з Молодіжною радою, і її відразу відвезли в гуртожиток — у Харкові є пункти тимчасового проживання, куди постраждалих від війни приймають з домашніми улюбленцями.
Активісти кажуть: все частіше бачать, як люди у час біди гуртуються. Наприклад, на колишній Пушкінській працівниці кафе принесли на їхній столик піцу та тістечка, які тут же розійшлися. Тому волонтери планують і надалі надавати «першу кавову допомогу», якщо харків’янам це буде потрібно.
«Ми розуміємо, що коли приліт, коли люди розгублені, їм у першу чергу потрібно просто зігрітися. Коли людина зігрілася — тоді вже вона починає більш-менш оцінювати ситуацію і розуміє, що їй робити».
Автор: Олена Павленко
