Половецька кам’яна статуя, Білокузьминівка, Костянтинівська громада, Донецька область, 28 травня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Другу кам'яну бабу волонтери знайшли самостійно. Одна половецька статуя — чоловіча, інша — жіноча.
"Вони були біля школи. Обидві з них знайшла місцева вчителька з дітьми в місцевому яру. І вони їх перетягнули до школи. Вже коли я сконтактував з нею, вона розповіла, що є не тільки та, що вкопана біля школи, а є ще сарайчик. І біля сарайчика в самому сарайчику за школою знаходиться ще одна, яка з двох частин", — розповів історик Юрій Фанигін.
Історик Юрій Фанигін, Дніпро. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Половецька кам’яна статуя евакуйована з Донеччини, Дніпро, 7 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Евакуація половецьких кам’яних статуй з Донеччини до Дніпра, 7 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола "І постало питання її евакуації. Чому ми не знали про неї, чому не вивезли в тому році, коли вивезли 11 кам'яних "баб" нашою групою з території Донецької області, тому що, на жаль, не всі ще вони обліковані були".
Половецькі кам’яні статуї евакуйовані з Донеччини, Дніпро, 7 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Евакуація кам'яних статуй
Забирали кам'яні скульптури з прифронтового села бійці 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.
"Нам сказали, евакуювати кам'яну бабу. Спочатку на місце приїхали безпосередньо я і мій командир. Ми перевірили, чи там безпечно, яка ситуація по повітрю. Побачили, що ця баба кам'яна — вона доволі велика. Ми вдвох з нею не впораємося фізично. Ну і довелось нам викликати підмогу. Шість людей брали участь в евакуації, діяли вночі, бо вдень там перебувати небезпечно", — згадує військовослужбовець Олександр.
"Чому розпочалася війна? Щоб знищити нашу індивідуальність, як народу українців і знищити нашу історію і пам'ять про нашу історію. Я сам за освітою – вчитель. Тому я вважаю, що історію нашу потрібно пам'ятати. Народ, який не пам'ятає свого минулого, немає майбутнього".
Евакуація половецьких кам’яних статуй з Донеччини до Дніпра, 7 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Підіймали вшістьох вночі. Ризикували життям, говорить військовослужбовець 56 бригади Мар'ян, та ризик того вартий.
"Хоч щось врятувати, що лишилось від цього, щоб взагалі не рознесло все повністю. А так-то — постаралися, забрали. Трохи підкопали, щоб не пошкодити її, так, щоб була ціленька. Ми її легенько поклали на ремні та просто занесли й все. По-перше, було темно. А по-друге, треба було трохи піднатужитись, бо важка була", — говорить Мар'ян.
"Це історична пам'ятка. Ми мусили, просто наш обов'язок такий був, і завдання таке було — забрати її. Вона піде в історичний музей, буде стояти там і діти будуть дивитися на те, що було колись, що лишилось звідти".
Чоловіча половецька кам’яна статуя евакуйована з Донеччини, Дніпро, 7 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Історична цінність
Обидві знахідки досі були не обліковані, обидві — унікальні, каже історик і волонтер Юрій Фанигін. Чоловіча скульптура, зазначає, — то воїн.
"Це достатньо міцний, потужний воїн, він тут зображений, у нього довгі руки, досить міцні. І є залишки броні, її погано видно, але вона точно тут була. І тут відбита голова, — він, звісно був у шоломі", — каже Юрій Фанигін.
"Це були дуже міцні, сильні воїни, які володарювали українськими степами та створили тут таку протодержаву, куманську. Слов'яни їх називали половцями. Куманисередньовічний кочовий тюркський народ з Центральної Азії, що становив західну гілку кумансько-кипчацької конфедерації, який розмовляв куманською мовою взяли участь в антропогенезі сучасних українців. Тому не можна казати, що ми тільки нащадки слов'ян, ми нащадки половців. І так само вони користувалися тюркською мовою, не сучасною турецькою, а тюркською. Турецька теж походить від тюркської. І такі слова у нас, як килим, казан, кавун, слово козак — це тюркське слово, вони ними користувалися", — пояснює історик.
Чоловіча половецька кам’яна статуя евакуйована з Донеччини, Дніпро, 7 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Скульптури — у різному стані, сказав у коментарі Суспільне Донбас директор Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького Олександр Старік, який зустрічав і вивантажував "баб" у Дніпрі. Чоловіча, яка важить понад 600 кілограмів (як припускає фахівець, це статуя воїна) — ціла, але без голови, жіноча — трохи легша — розколота на частини.
Вона також, за словами директора музею, має історичну цінність.
"Дві частини жіночої статуї половецької, яка зроблена в традиційній манері, тобто руки під животом, ноги. Єдине, що там частина ноги відбита і немає голови, але ми бачимо, що є шийна прикраса, властива саме для половецьких жінок. І цікавий матеріал, з якого вона зроблена. І ми можемо казати про те, що вона досить мініатюрна. Це теж для нас доволі цікаво", — говорить Олександр Старік.
Жіноча половецька кам’яна статуя евакуйована з Донеччини, Дніпро, 7 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Жіноча половецька кам’яна статуя евакуйована з Донеччини, Дніпро, 7 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Це були 14 і 15 кам'яні скульптури, евакуйовані з прифронтової Донеччини до музею в Дніпрі.
"Головна наша з вами функція — це просто зберегти наше надбання. Зберегти, тому що воно знищується активно, знищується нашим ворогом. І, якщо цього всього не буде, то на окупованій території легше буде впроваджувати той режим, який вважає за потрібне наш ворог. Якщо він буде стикатися з землею, землею, де нібито нічого не було, нібито там немає жодної історії, або, не дай Боже, є якась спільна історія, то тоді легше нав'язувати свої наративи", — каже Олександр Старік.
Директор історичного музею Олександр Старік, Дніпро. Суспільне Донбас/Юлія Підгола "І ми навпаки пишаємося тим, що наша культура, вона строката, вона пов'язана з поліетнічністю. І все це дійсно наші предки та тут вони між собою асимільовувались, змішувались, торгували, воювали. Хай там як, але це наша історія, наша культура".
